В районі Олешківських пісків, що в Херсонській області, на місці, де три роки тому пожежа знищила величезний лісовий масив, знову з’являються дерева.
Ту страшну пожежу гасив сам Президент країни Віктор Ющенко. Пізніше він наказав: «Я вимагаю від голови Держкомлісгоспу під персональну відповідальність за 6—8 місяців на всій площі посадити новий ліс. На всій площі — до останнього гектара!». Сказав і заходився озеленяти погорілу пустелю. Президент садив, челядь поливала саджанці, хоч не могли не знати, що вся ця затія — злочинна показуха. Президентського ударництва сувора пустельна природа, звісно, не зрозуміла. Після листопадової ющенківської «толоки» на території державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» вціліло лише зо два десятки наспіх ввіткнутих у піски саджанців. Ревізори підрахували, що це «юнатівське» безум- ство коштувало державі 1,12 мільйона гривень. Нинішній перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко на зустрічі із журналістами ще раз повторив: «Не можна висаджувати саджанці на свіжому попелищі! Тоді до спеціалістів ніхто не прислухався...». Нині 90 відсотків згарищ очищено, розроблено і на площі 1,6 тисячі гектарів уже прижилися деревця. Звісно, це лише початок грандіозної роботи.
Утім, є й інша думка: чи варто взагалі заліснювати Нижньодніпровські піски? Одним із перших це питання ще в першій половині минулого століття порушив академік Георгій Висоцький. Будучи прихильником озеленення берегів річок і піщаних масивів, він не раз застерігав від масового заліснення Нижньодніпровських арен. На його переконання, це невідворотно призведе до падіння ґрунтових вод, відтак масового висихання лісів. Ученого давно на білому світі немає, а його сумні прогнози збуваються.
Люди, які нині керують галуззю, з ударництвом не поспішають. Адже рапорти рапортами, а природа живе за своїми законами.
