Міністерств багато,а Софія Київська — одна

Між тим розмови про можливу передачу Софії Київської під опіку Мінкультури точаться вже не перший місяць. Кілька разів проект відповідного указу надсилався для погодження до Мінрегіонбуду, але там цього робити не поспішали. Відмови міністра раніше вистачало. Зараз же питання поставлено руба: розглянути та погодити проект указу Президента «Питання управління національними історико-культурними заповідниками» потрібно «у стислий термін». Це — витяг з листа міністра культури Михайла Кулиняка своєму колезі з Мінрегіонбуду.

Необхідність таких змін чиновники аргументують просто: мовляв, того від них вимагає ЮНЕСКО. Бачте, оскільки Софія Київська і Києво-Печерська лавра у списку культурної спадщини виступають під одним номером, тому і керувати ними повинна одна структура. «Обраним» стало Міністерство культури. А от активісти громадських організацій запевняють: у рекомендаціях ЮНЕСКО і слова немає про передачу заповідника саме цьому відомству.

— Там йдеться про створення єдиного координаційного центру для управління заповідниками «Києво-Печерська лавра» та «Софія», — розповіла «Голосу України» активістка громадської ініціативи «Кияни проти руйнації Києва» Ірина Нікіфорова. — Сюди передбачалося залучити керівництво обох міністерств та заповідників, спеціалістів з інших профільних структур. Але під виглядом виконання цих рекомендацій виник такий горе-указ.

У тому, що тільки Мінрегіонбуд повинен, а, власне, і зможе, опікуватися заповідником «Софія Київська» переконаний перший заступник його генерального директора Вадим Кириленко:

— Наш національний заповідник об’єднує 54 пам’ятки архітектури. Формально міністерство, яке зараз нами опікується, є профільним. Воно займається архітектурою та будівництвом і на цьому, принаймні, розуміється. До того ж, навкруги Софії Київської постійно точаться скандали стосовно забудови її буферної зони. Мінрегіонбуд завжди нас підтримував, тому забудовники отримували відсіч. Як буде, якщо ми перейдемо під опіку іншого відомства, ми не знаємо. Але ризикувати не хочемо.

У тому, що нічого доброго такі перспективи не несуть, переконана Ірина Нікіфорова. Мовляв, щоб оцінити «хазяйські» можливості Міністерства культури, достатньо подивитися на нинішній стан Києво-Печерської лаври.

— Реставраційні роботи у лаврі абсолютно запущені, на території Нижніх печер ведеться будівництво... — каже активістка і припускає, що саме останнє і є справжньою причиною передачі заповідника. — На території буферної зони Софії Київської є близько 30 ділянок, переданих під забудову. І практично всі ці проекти були погоджені... Міністерством культури. Тому логічно припустити, що саме заяви Віктора Тихонова, віце-прем’єр-міністра і очільника Мінрегіонбуду, стосовно недопущення забудови буферної зони Софії активізували просування вже згадуваного указу. Хоча, можливо, це і просто збіг...

Якщо вірити словам активістки, то, ймовірно, передача Софії під опіку Мінкультури автоматично відновить низку скандальних будівництв у столиці, зокрема, по вулиці Гончара 17—23, Стрілецькій, 10/1, на Пейзажній алеї тощо.

Але є у цьому питанні, як виявилося, й релігійний аспект. Учасники вчорашньої акції переконані: наступним кроком, як тільки Софію почне курирувати Мінкультури, стане її передача Українській православній церкві Московського патріархату. А представники останньої ніколи і не приховували свого бажання проводити там, скажімо, богослужіння. «Але спеціалісти не припиняють запевняти, що тисячолітні фрески та мозаїки, яких там залишились лічені метри, цього просто не витримають», — переконують представники громадськості. З відкритим листом із проханням урятувати архітектурно-культурну пам’ятку вони звернулись до Президента країни. Сподіваються, що він владним рішенням таки збереже для нащадків заповідник. І цим самій Софії зробить неоціненний подарунок у рік її 1000-ліття.