Колишній фронтовик Олександр Коваль скаржиться на те, що чиновники загубили його державний акт на землю
«Голос України» отримав листа з Вінниччини від ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра Коваля. Чоловік просить редакцію допомогти йому... повернути державний акт на право власності на землю. За його словами, документ зник після того, коли надав у Мелешківський відділок ТОВ ПК «Зоря Поділля» для переукладання договору оренди своєї земельної ділянки.
У кабінетах просто сміються
— Мені вже 80 років, — пише Олександр Петрович Коваль. — На старість маю такий клопіт, що втратив сон і спокій. 25 серпня 2010 року отримав зерно на свій земельний пай. Тоді ж віддав оригінал свого державного акта на право власності на земельну ділянку, щоб переукласти договір оренди з ТОВ ПК «Зоря Поділля». Оригінал віддав тому, що не було де зняти копію. Віддав документ особисто в руки співробітниці  Мелешківського відділку ТОВ ПК «Зоря Поділля», яка відповідає за укладення договорів.  Вона сказала, щоб прийшов через деякий час і забрав документи. Так я й зробив. Але вона не віддала державний акт. Спочатку казала, що він десь загубився. Потім, що не брала від мене жодних документів. Куди я після того вже не звертався, але мені не вірять, наді мною просто сміються. Навіть у районній прокуратурі не взяли заяву. Хіба можна так збиткуватися над фронтовиком?
Мабуть, мій документ знадобиться їм для подальшого бізнесу, а що я ще можу подумати?
У мене одна донька, котра живе від мене далеченько, і я їй не можу передати свій земельний пай, бо мене пограбували. І немає кому жалітися... Ми з жінкою вже старі люди, та ще й хворіємо. Зробили нас дурними та ще й насміхаються. Через це ні спати не можу, ні спокою нема. Кажуть, у нас повага до ветеранів Великої Вітчизняної війни. А яка вона на ділі, я вам про це розказав.
Мені всі дають відповідь, щоб робив новий акт. А я хочу сказати їм через газету: документ поновити можна, бо це бумага, а совість? Так і напишіть. Може, хоч хтось з тих чиновників, до кого звертався, задумається, що не можна ставати на сторону тільки тих, хто керує, рядові люди теж люди.
З повагою,Олександр КОВАЛЬ.
с. Зятківці Гайсинського району Вінницької області.
Приймаємо тільки копії
Володимир Лиманюк, керуючий Мелешківським відділком ТОВ ПК «Зоря Поділля»:
— У нас із села Зятківці понад 900 пайовиків. Загалом їх півтори тисячі. З жодним не виникало такої проблеми, як з Олександром Ковалем. Я особисто з’ясовував, як таке могло статися. За оформлення договорів у нас відповідає диспетчер Наталія Овчаренко. Оригіналів державних актів вона не вимагає, а тільки копії. Наталія Вікторівна пояснює, що ветеран взагалі не мав з собою документів. Договір з ним продовжили на підставі документів, що були у старому договорі. Необхідність переукладання виникла тому, що товариство збільшило плату за орендовану землю. Тобто більше платимо тим, хто продовжує з нами договори. Раніше давали на пай три центнери зерна, тепер — удвічі більше.
Скарги на дії нашого диспетчера, так само, як на інших працівників, Олександр Коваль написав уже в десятки інстанцій. Хоча я особисто роз’яснив йому, що він може поновити втрачений документ. Це передбачено чинним законодавством. Але чоловік вперто наполягає на своєму.
Дідусь плаче,як мала дитина
Галина Білоус, секретар Зятківської сільради:
— Нам у сільраді по-людськи шкода ветерана. Він уже не раз звертався по допомогу. Плаче, як мала дитина. Весь тремтить, коли говорить про те, як над ними насміялися. Дивимось на нього, і не думаємо, що він вигадав усе з тим актом. Хоча чоловікові уже 80, він ще при здоров’ї. Сам добирається до сусіднього села, де знаходиться відділок товариства «Зоря Поділля». Їздить туди забирати зерно. Каже, так само сам їздив у прокуратуру. На всі його звернення відповідають, щоб оформляв новий акт. Але ж для нього це багато клопотів, та й не безкоштовно все це робиться.
Співрозмовниця каже, що сільська рада зверталася з листом до керівництва ТОВ ПК «Зоря Поділля», щоб детально вникли у ситуацію, допомогли ветерану, як мовиться, залагодити конфліктну ситуацію. Хоча ми розуміємо, що своїх працівників вони не дадуть образити. Такої само думки ветеран. Як колишній фронтовик, він людина наполеглива, каже, що буде добиватися правди, доки житиме.
— Ми запрошували до себе у сільраду пані Овчаренко, на яку скаржиться ветеран, — продовжує Галина Білоус. — Вона наполягає на своєму, що документа не брала. На додачу каже, хто підтвердить, що я це робила? Де свідки?..
Вінницька область.
Коментар
Андрій Мартин, завідувач кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат економічних наук:
— Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, також може посвідчуватися: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.
Потрібно відзначити, що сам по собі державний акт є лише правовстановлюючим документом, а тому втрата, псування або знищення державного акта не призводить до втрати громадянином свого права власності на земельну ділянку. Звичайно, не варто було передавати оригінал державного акта стороннім особам, але у ситуації, коли законний власник фактично втратив свій примірник державного акта, йому слід скористатися передбаченою нормативно-правовими актами процедурою видачі нового державного акта.
Відповідно до пунктів 4.7—4.10 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, що затверджена наказом Держкомзему від 22.06.2009 № 325 (зареєстрована в Мін’юсті України 06.08.2009 за № 735/16751), при втраті (пошкодженні) державного акта землевласнику (землекористувачеві) видається новий державний акт.
Для отримання нового державного акта землевласнику (землекористувачеві) необхідно письмово звернутися до відповідного територіального органу Держкомзему. У заяві (клопотанні) зазначається: де, коли і за яких обставин втрачено (пошкоджено) державний акт. До заяви (клопотання) додаються: копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю.
У разі втрати державного акта землевласник (землекористувач) розміщує відповідне повідомлення в місцевих друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом місяця з дня публікації жодних повідомлень щодо втраченого державного акта не надійшло, землевласнику (землекористувачеві) видається новий державний акт. Видача державних актів взамін втрачених (пошкоджених) здійснюється протягом 15 робочих днів з дня отримання територіальним органом Держкомзему зазначених матеріалів. Видача державних актів взамін втрачених (пошкоджених) здійснюється на платній основі відповідно до законодавства.
Від редакції
Журналіст «Голосу України» під час розмови з керуючим відділком ТОВ ПК «Зоря Поділля» Володимиром Лиманюком запропонував свій варіант розв’язання конфлікту: товариство бере на себе зобов’язання виконати всі необхідні процедури з поновлення державного акта, в тому числі сплату необхідних коштів, урочисто вручає документ своєму пайовику, а поріг його домівки переступає з подарунком у руках. Без сумніву, колишній учасник війни Олександр Петрович Коваль заслуговує на таке. А ось чи дослухаються до цієї поради керівники товариства?..