![](/images_upload/2011/02/050211/Voroshylov-onuk.jpg)
Можливо, вперше наркома оборони, маршала Радянського Союзу показано не як політика, державного діяча, а передусім як сімейну людину. Експозиція називається «В лучах пурпурного заката» — це рядки одного з найулюбленіших романсів подружжя Ворошилових, який вони виконували удвох. На виставці представлено багато унікальних експонатів, які демонструються вперше. Зокрема, реконструйована їдальня Ворошилових з предметами побуту і посудом родини, що збереглися до нашого часу. Це — іменний чайний сервіз із монограмою «КВ», вази, годинники, подарунки від керівників держав. На стільці висить маршальський мундир Климента Єфремовича й залишена шаль Катерини Давидівни, наче вони тільки-но попили чай і пішли. Вражень додають великі фотографії родини, контрольні роботи, табелі, листи сина Ворошилова Петра, малюнки, які дарували діти й онуки. До речі, прийомний син Ворошилова згодом став генерал-лейтенантом і винайшов деякі вузли танка
Т-34. Про це нагадують модель танка і мундир Петра з нагородами. Як зазначив під час відкриття виставки міський голова Луганська Сергій Кравченко, в майбутньому міська влада планує знайти додаткове приміщення для музею К. Ворошилова, оскільки відведеного залу для всіх експонатів музею вже недостатньо.
Паралельно з відкриттям
цієї виставки луганська «Свобода» заявила про презентацію книжки «Справжній Ворошилов» члена Луганського обласного тимчасового комітету ВО «Свобода» Ірини Магрицької. Автор намагається розвінчати створений легендарний образ земляка. У своєму публіцистичному нарисі І. Магрицька бере під сумнів міф про цю людину як про чесного комуніста, геніального полководця, першого червоного маршала з народу, державного і політичного діяча. Навпаки, вона показує його організатором терористичних акцій у передреволюційному Луганську й політичних репресій серед донського козацтва, вищого військового складу Радянської Армії, а також голодомору українських селян.
На думку голови обласної організації Української народної партії Валентина Ткалича, Ворошилов — непересічна постать. Він виріс у бідній родині і став маршалом, керував законодавчим органом країни і багато зробив для Луганська. Наприклад, завдяки Ворошилову в місті було відкрито медичний інститут.
Загалом луганчани вважають, що треба шанувати пам’ять і про Климента Ворошилова, і про інших історичних осіб, зберігати всі пам’ятники й матеріали, пов’язані з минулим.
Вл. інф.