Шахти Луганської області добувають більш як третину всього вугілля України. 85 відсотків обсягу луганського палива — це антрацит. Вугілля — головний стратегічний ресурс країни і єдина корисна копалина, запаси якої Україна має на сотні років. Забезпечуючи енергетичну безпеку країни, уряд виділяє кошти на часткове покриття витрат за собівартістю вугільної продукції. Ці бюджетні кошти нерідко стають об’єктом підвищеної уваги кримінальних структур. Тому робота із забезпечення державної безпеки у вуглевидобувній промисловості є одним із пріоритетів для Служби безпеки України. Лише в 2010 році співробітники Управління СБУ в Луганській області виявили п’ять таких фактів на загальну суму близько 100 мільйонів гривень.
Чи завжди виправдана висока собівартість продукції?
Бюджетне фінансування вугледобувної галузі обчислюється величезними сумами. Йдеться не про мільйони, а про мільярди гривень. Незважаючи на ліквідність продукції на вітчизняному і зовнішньому ринках, вугільна промисловість у нашій країні продовжує залишатися дотаційною. Чи можна скоротити цю фінансову держпідтримку? Аналізуючи ситуацію з одержанням і витратою бюджетних коштів підприємствами вуглевидобувного регіону, співробітники Управління СБУ в Луганській області відповідають на це запитання ствердно. І ось чому. Працюючи на ділянці захисту економіки, вони доходять невтішних висновків: отримання державних коштів в окремих випадках незаконне. Воно відбувається внаслідок приписок, завищення показників, різного роду паперових маніпуляцій, а не реального нарощування виробничих показників. Варто зауважити, що собівартість вугілля, котре добувають в області, досить висока, до того ж різна. Наприклад, на ДП «Луганськвугілля» собівартість вугілля торік у квітні становила 931, у ДП «Первомайськвугілля» — 1154, у ВАТ «Лисичанськвугілля» — 1429 гривень за тонну. За минулий період ця величина коливається, перераховується, але все одно перевершує ціну тонни готової продукції. Держава змушена взяти на себе часткову компенсацію витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції тим підприємствам, які відвантажують її на електростанції. У 2011 році обсяг держпідтримки таким українським підприємствам становитиме 3,4 мільярда гривень, а середню розрахункову ціну без ПДВ планується підвищити до 548,3 гривні за тонну. Вважається, що за такою ціною енергетики зможуть купувати вугілля.
Практика надання держпідтримки вугледобувним підприємствам за рахунок коштів державного бюджету на часткове покриття витрат із собівартості продукції, на будівництво й технічне переоснащення підприємств із видобутку вугілля діє з серпня 2003 року. Відтоді порядок держпідтримки не раз мінявся й уточнювався, але незмінним залишався його основний принцип: розподіл коштів на часткове покриття витрат із собівартості пропорційно збиткам шахт. Гроші виділяють на зменшення собівартості й підвищення продуктивності праці. Але, як обґрунтовано вважають співробітники Служби безпеки, часом посадові особи вугільних підприємств міркують інакше: а чи не краще зберігати високу собівартість і навіть штучно її роздувати, щоб і далі одержувати цей безкоштовний подарунок? Адже йдеться про мільйонні суми, які можуть бути використані, наприклад, на реалізацію корупційних схем. На жаль, але доводиться констатувати, що в разі відсутності реальних підстав для отримання держпідтримки такі схеми використовуються й нерідко спрацьовують досить успішно. Ось конкретний приклад про те, як...
...ненажерлива котельня «золотим» вугіллям харчувалася
Цей дуже цікавий факт встановили луганські співробітники СБУ. Як з’ясувалося, за неповний рік шахтна котельня одного з вугільних підприємств області спожила майже півтора десятка залізничних вагонів палива! Уся «фішка» в тому, що за цей період котельня не працювала через свою несправність. А сталося таке. Для одержання держпідтримки перший керівник шахти протягом жовтня 2009 — січня 2010 років вносив у звітну документацію неправдиві відомості, завищуючи обсяги вуглевидобутку. Для приховання приписок провели фіктивне списання вугільної продукції, що ніколи не існувала. За хибно складеними документами це становило майже 12 тисяч тонн вугілля, або близько 200 залізничних вагонів. Немислиму частину цього палива й поглинула ненажерлива котельня, хоча її «шлунок» у той час не працював! З ініціативи СБУ ревізори КРУ провели перевірку фінансово-господарської діяльності вугільного підприємства і встановили, що внаслідок приписок директорові і працівникам шахти безпідставно нараховано й виплачено з держбюджету премії в сумі близько 660 тисяч гривень. Стовно керівника підприємства порушено кримінальну справу, слідство вже завершено і нині перебуває на розгляді в суді.
За спостереженнями співробітників СБУ, є два основні способи штучного збільшення обсягів державної дотації. Один пов’язаний із собівартістю вугільної продукції, другий — з обсягами видобутку.
— На нормально працюючій шахті собівартість тонни вугілля становить у середньому 700 гривень, — пояснюють фахівці. — Але якщо «надути» її до 900 гривень, то й компенсації підприємство отримає більше — скажімо, не 200, а 400 гривень за тонну. Є й інший шлях — завищення тоннажу палива, що відпускається споживачам. Якщо до якісного вугілля додати породи, то вийде, грубо кажучи, не тонна вугілля, а півтори. І державі доведеться виділяти дотації в півтора разу більше. Але після отримання завищеної держпідтримки постає запитання: куди списати ці зайві гроші? Списують на якусь ефемерну витратну частину — на виплату віртуальних премій, на оплату виходів на роботу, яких не було, або на придбання устаткування за завищеними цінами. Тобто одні махінації неминуче спричиняють інші. Ще на одній шахті області задокументовано факти необґрунтованого отримання держпідтримки в сумі близько 2,5 мільйона гривень. Для цього посадові особи вдалися й до фіктивного нарощування обсягів вугілля, добутого в 2009 році, й до завищення його собівартості. Це службова підробка. Матеріали передано в органи прокуратури.
Є неув’язочка...
Підробку виявити важко. На перший погляд, вона може видаватися результатом звичайних бухгалтерських недоробок, погрішностей або, скажімо, неуважності. Але за ними часом стоїть злий намір, який платникам податків вартує мільйони гривень. Начальник головного відділу контррозвідувального захисту економіки Управління СБУ в Луганській області Олександр Туршуков наводить характерний перелік таких, м’яко кажучи, погрішностей, викритих ще на одному держпідприємстві.
— Під час розрахунку собівартості вугільної продукції посадові особи враховують суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, придбані за бюджетні гроші, — пояснює він. — Але постанова Кабміну №69 від 28.01.2009 р. «Про порядок використання в 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції» свідчить, що прогнозовані витрати визначаються без обліку цих сум. Є ще одна «неув’язочка»: під час розрахунку витрат із собівартості враховуються витрати на оплату праці з розрахунку мінімальної заробітної плати 629 гривень, хоча насправді в цей період нараховувалась, виходячи з мінімальної заробітної плати 545 гривень. Відповідно до тієї ж постанови №69, витрати із собівартості повинні уточнюватися щоквартально одночасно з показниками програм діяльності вугільних підприємств. Але й ця вимога не дотримується, результат — знову-таки завищення прогнозованої вартості товарної вугільної продукції й відповідно суми прогнозованих збитків. На порушення постанови №69 і низки інших нормативних актів, розмір держпідтримки корегується шляхом зміни елементів собівартості товарної продукції. Причому виходячи з рівня фінансування бюджетної програми, а не фактичного обсягу готової товарної вугільної продукції. І так далі. Важко повірити, що всі ці мільйонні «погрішності» допускаються без відома посадових осіб вищих інстанцій.
За прогнозами фахівців, оприлюдненим у пресі, ситуація з бюджетним фінансуванням галузі на 2011 рік буде дуже не- проста. На часткове по- криття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, необхідно спрямувати 8,8 мільярда гривень. Але уряд має можливість виділити для цих цілей лише 5,9 мільярда. Одне слово, прогноз для вугільних підприємств невтішний, оскільки вже можна припускати, що будуть складності з розрахунками за електроенергію, із придбанням устаткування та матеріалів. А це, зрозуміло, неодмінно позначиться на обсягах виробництва. Тому робота СБУ з виявлення фактів незаконного отримання й використання бюджетних коштів триватиме. Крім того, готуються конкретні пропозиції із внесення змін у законодавство для того, щоб механізм держпідтримки перетворився на чинний засіб стимуляції виробника головного стратегічного енергоресурсу країни.
Луганськ.
