Наші миротворці таки поїдуть у Кот-д’Івуар

Це викликало обурення представників меншості. Передусім через те, що у Верховній Раді планували заслухати інформацію від самого міністра Віктора Тихонова, який водночас обіймає посаду віце-прем’єра. Окрім цього, звернув увагу бютівець Сергій Сас, уже неодноразово йшлося про те, що коли із трибуни доповідає міністр, у гостьовій ложі має бути присутній увесь уряд. Цього вимагає Регламент, і нехтування такої вимоги турбує депутатів. У відповідь Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що цього тижня мав розмову на цю тему з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Між ними досягнуто домовленості, однак забезпечити присутність представників Кабміну вже цього тижня неможливо було технічно — більшість із них, у тому числі сам віце-прем’єр, уже мали заплановану поїздку з Президентом у Польщу. «Потрібен час, щоб привчити всіх виконувати Регламент Верховної Ради», — зауважив на це Володимир Литвин. Водночас він підкреслив: із представниками меншості узгоджено, що з приводу житлово-комунальних питань звітуватиме заступник, а не сам міністр.

Відтак депутатам вдалося почути, що цьогоріч у державному бюджеті закладено 5,6 мільярда гривень на реформування ЖКГ. Серед них, зокрема, 100 мільйонів передбачено на пілотні проекти, а 400 мільйонів — на заходи, спрямовані на поліпшення якості питної води. Окрім цього, мільярд гривень виділено як гарантії уряду під запозичення. Також стало відомо, що нині фахівці міністерства працюють над формуванням кошторису для того, щоб наступного року провести реформу в системі об’єктів тепло- та водопостачання.

Відповідаючи на запитання депутатів, заступник міністра також висловив думку, що нині «субсидії отримують практично всі бажаючі». За його словами, це єдиний спосіб, яким сьогодні держава може допомагати незаможнім розраховуватися за тепло і світло, вартість яких постійно зростає і, схоже, зростатиме надалі. Ю. Хіврич прокоментував деякі позиції проекту Житлового кодексу, які, за словами народних обранців, особливо турбують громадян. Зокрема, він висловив припущення, що система нарахування пені за заборгованість із квартплати, а також можливість виселення боржників насправді матиме заохочувальний характер. За словами урядовця, сума пені за новими нормами може становити лише 30 гривень на місяць із тисячі гривень. А норма про виселення боржників через суд передбачена і в чинному законодавстві. Відтак боятися ново-введень, вважає урядовець, не варто.

Народні депутати ухвалили постанову «Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак».

А от законопроект про схвалення рішення Президента про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки операції ООН у Кот-д’Івуарі спричинив в залі суперечку. Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко та голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко жорстко розкритикували пропозицію направити наших військових у центр, як вони сказали, бойових дій. Зокрема, заступник глави парламенту наголошував: таке рішення можна було б ухвалювати, якби йшлося про гуманітарну, миротворчу місію в цій країні, але не про направлення бойових вертольотів. Однак більшістю голосів учора в парламенті вирішено, що наші військові туди все-таки поїдуть.

Затим народні депутати приступили до довгоочікуваного розгляду кадрового питання про депутатів-сумісників. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради Володимир Макеєнко поставив на голосування вісім кандидатур. За зняття мандата з дев’ятого — Олега Бабаєва, який написав заяву про звільнення більш як місяць тому, проголосували без рішення профільного комітету. Недоторканним залишився тільки Владислав Каськів, який сам заяву не написав, а потрібної кількості голосів для його звільнення не набралося.

Пізніше парламентарії проголосували ще за низку законопроектів. Зокрема, підтримали зміни до статті 75 закону про банки і банківську діяльність, якими збільшили на півроку термін повноважень тимчасової адміністрації. Учора також ухвалили в першому читанні проект закону про амністію у 2011 році. Водночас низку документів на прохання їхніх авторів із розгляду зняли, таким чином вчасно перейшовши до різного.