Пропозиції уряду щодо змін у пенсійному законодавстві суттєво торкнуться військовослужбовців та інших працівників правоохоронних і силових структур. Їм заборонено страйкувати, однак урядові ініціативи вже призвели до звільнення близько 20 тисяч військових, міліціонерів та працівників інших правоохоронних органів. Пенсійна реформа не може зводитися лише до підвищення пенсійного віку та вислуги років, а має передбачити широкий комплекс реформ — переконані самі силовики та профспілки.
Григорій КАБАНЧЕНКО, заступник голови Національного форуму профспілок України:
— Підвищення для військовослужбовців і працівників інших силових структур мінімальної вислуги років із 20 до 25 років, яка необхідна для отримання пенсії, обмежить їхні права. Не може бути дискримінації, коли люди, які вже пішли на пенсію, виграли, а хто залишився і повірив, — той програв. Тобто як ми повинні говорити людям: працюйте далі, вам із кожним роком буде дедалі краще та краще?
Інформація про заплановане зростання вислуги років уже призвела до масового звільнення військовослужбовців, які вже прослужили 20 років, щоб, на їхню думку, не втратити права на пенсію. Замість планів про підвищення пенсійного віку владі треба зосередитися на виведення зарплати з тіні. Із 21 мільйона людей працездатного віку в Україні пенсійні відрахування сплачують усього 14,4 мільйона чоловік, а від решти до Пенсійного фонду взагалі не надходить грошей. Вдумайтесь, 4,7 мільйона громадян України, які працюють і не платять жодної копійки до Пенсійного фонду, тобто вони отримують лише так звану чорну зарплату.
Не можна вести мову про підвищення вислуги років без попереднього зростання посадових окладів військовослужбовцям, бо це єдине для них джерело доходу.
Це у нас не пенсійна реформа, а підвищення віку виходу на пенсію для жінок, для працівників силових структур і збільшення стажу для всіх інших. Пенсійна реформа необхідна, однак вона не повинна спричиняти погіршення добробуту працівників правоохоронних органів і військовослужбовців. За таких низьких заробітних плат, як у цієї категорії громадян, проводити пенсійну реформу не можна. При середній зарплаті в Києві в 3,6 тисячі гривень зарплата міліціонера становить близько 1700 гривень. А лейтенант після закінчення вузу отримає ще менше — 1200— 300 гривень. Не може працівник міліції виконувати свої обов’язки, отримувати таку зарплату і бути ідеальним. У всіх цивілізованих країнах працівники правоохоронних органів отримують на 30—50% більшу зарплату, ніж цивільні особи. Тому що вони мають певні обмеження. Вони не можуть захищати свої права. Вони позбавлені багатьох політичних прав і повинні працювати по 12—14 годин.
Віктор ДОРОШЕНКО, помічник міністра внутрішніх справ України:
— Починаючи з 2000 року, під кінець кожного року, коли йдеться про наступний державний бюджет України, у нас завжди відзначався відплив працівників, фахівців. І тільки через те, що законом про держбюджет на кожен наступний рік планувалися якісь певні звуження соціальних прав та гарантій працівників міліції. Хотів би нагадати, що з 2000 року працівники міліції позбавлені комунальних 50-відсоткових знижок, безплатного проїзду у громадському транспорті, щорічно ми ці питання порушуємо, але вони вже впродовж десяти років не вирішуються ніяк. Це при тому, що з цього приводу були два рішення Конституційного Суду. Уявіть — «опер» щодня повинен проїхати у метро і декілька разів платити при тому свої кошти. Логіки немає абсолютно жодної.
Позитивним у законопроекті про пенсійну реформу є те, що ставиться питання про підвищення окладів правоохоронців до рівня державних службовців. Наприклад, старший капітан чи лейтенант міліції, опер-уповноважений карного розшуку чи боротьби з економічними злочинами або дільничний інспектор міліції районної ланки зараз отримує заробітну плату в 1600 гривень. Хіба це зарплата для людини, яка день і ніч на роботі, обмежена в правах, тим паче у столичному граді Києві? Чомусь забули й тему підвищення посадових окладів за військові та спеціальні звання. У 2007—2008 роках ці питання ставилися гостро, а зараз підзабулися. Майор чи підполковник зараз має надбавку до окладу за військове звання, смішно казати, — 125—130 гривень.
Якщо говорити про пільгове обчислення пенсій, яке начебто буде скасоване, то не потрібно тут «косити косою» все підряд. Бо є такі категорії працівників підрозділів, які не були доукомплектовані. І якщо скасуємо обчислення вислуги років, скажімо, в ізоляторах тимчасового утримання чи нашим миротворцям, які працюють у гарячих точках, хто там працюватиме і хто туди поїде? Питання про скасування пільгового обчислення вислуги років не можна ставити стосовно всіх категорій працівників підряд.
Володимир ШУБА, голова Комітету з захисту прав військовослужбовців і працівників МВС та СБУ:
— Плани зі збільшення мінімальної вислуги років уже відображуються на настроях працівників силових структур. Погіршується морально-психологічний стан тих, хто служить, бо людина не знає, що її очікуватиме і що вона матиме через п’ять років. Заплановані нововведення позбавляють випускників університетів бажання служити в силових структурах.
Записала Юліана ШЕВЧУК.