Останнім бачив Віталія таксист

Того дня, в п’ятницю 21 січня, Віталій разом з колегами проводив перевірку на одному з підприємств міста. Начальник відділу Наталія Сидорова просила не уточнювати назву підприємства. Співрозмовниця, так само, як її колеги, відхиляє припущення про те, що несподіване зникнення їхнього спеціаліста може бути пов’язано з його професійною діяльністю.

— Наші перевірки мають тільки рекомендаційний характер, — каже Наталія Василівна. — Ми не уповноважені накладати штрафні санкції чи застосовувати інші покарання. Перевіряємо здебільшого дотримання виконання колективних договорів між трудовими колективами й адміністрацією.

Принаймні ніяких погроз чи якихось попереджень на адресу Віталія, так само, як інших фахівців, у колективі не пам’ятають.

Про особисте майже не розповідав. У нас жіночий колектив. Цікавилися, чи має дівчину, чи не збирається одружуватися. Віталій  — дуже скромний. На такі запитання здебільшого відмовчувався. Але зізнався, що не має дівчини. У роботі надзвичайно відповідальний.

Начальник управління Василина Яворська звертає увагу на надзвичайну вихованість і тактовність Віталія Мулярчука у спілкуванні з людьми. «Чудова дитина! — наголошує Василина Василівна. — Я порівнюю його з деким із одноліток, і скажу відверто, що таких, як він, нині небагато. Що в роботі, що поза роботою, він завжди був ввічливий, тактовний, скромний. Хто і за що міг образити таку людину, не перестаю дивуватися. Ми всі молимо Бога, щоб Віталій знайшовся».

Про зникнення хлопця повідомила тітка Віталія — Людмила Петрівна. Жінка неабияк хвилювалася з ночі. Віталій завжди попереджував, коли затримувався, а тут... Час від часу набирала його номер. У відповідь чула одне й те саме: «Абонент поза зоною досяжності».

— Ми в колективі теж майже всі намагалися додзвонитися до Віталія, — каже Василина Яворська. — Але марно.

Віталій жив у рідної тітки, батькової сестри. Після роботи сказав, що їде в гості до колишнього однокласника на день народження.

— Я тішила себе думкою, що у Віталія розрядився телефон, тому відповість пізніше, — каже Людмила Петрівна. — Думала, залишився на ніч у друга. Тому з самого ранку приїхала на роботу, щоб зустрітися з племінником...

Молодший брат Віталія — Володимир разом з батьком Миколою Петровичем обійшли всіх, з ким Віталій був того вечора в іменинника.

— Там були всі свої, — каже Володимир. — У Вінниці багато братових однокласників. Вони час від часу зустрічаються. Того вечора поздоровляли Володю Павлюченка. Він уже одружений, має сім’ю. Розійшлися ще не було 12-ї. Їх навіть віз знайомий таксист. По дорозі вийшов хлопець з дівчиною, Віталій мав їхати далі у район ринку «Врожай», але сказав, що теж вийде. Було це на вулиці Стеценка, недалеко від Центрального автовокзалу. Чому, коли до його будинку ще було далеко їхати?

«Чи не казав, що йому хтось погрожує, а може, з кимось посварився?» — «Та ні, не було такого. Мені б він зразу зізнався. Знаю про те, що дівчини зараз у нього нема. Так само знав би й про інше. Найчастіше він контактував зі своїми однокласниками, я вже казав, що їх у Вінниці багато, до десятка».

За словами хлопця, міліція опитала всіх, хто був на дні народження, давав свідчення таксист, але жодної інформації про те, чому зник брат, так і не вдалося дізнатися. Про можливість викрадення хлопця з метою викупу теж нема підстав говорити. Батько хлопця працює в селі на фермі, мама у споживчому товаристві, звідки в них гроші?..