Привиди не давали спокою мешканцям селища Млинів, що в Рівненській області, понад два століття: відтоді як 1793 року тутешню уродженку Розалію Любомирську разом із французькою королевою Марією-Антуанеттою було жорстоко страчено на гільйотині.

Наявність у Млинові в колишніх графських офіцинах, а нині приміщенні краєзнавчого музею, привидів тутешній люд останнім часом дедалі більше сприймав не як вигадку, а як правду. Особливо це стосувалося працівників музею, котрі ставали очевидцями різних незвичних проявів на кшталт скрипів, гуків, фантомів.

— Коли я прийшла сюди на роботу, — розповідає директор місцевого краєзнавчого музею Катерина Тимощук, — то спочатку якось скептично ставилася до розповідей про тутешніх привидів. Аж доки сама не побачила деякі дивності. Скажімо, на першому поверсі раптово з’явилася тріщина, яка нагадувала жіночу постать. Ремонтники заліпили її, однак обриси виникли знову.

Поголос про млинівських привидів дійшов до екстрасенсів. Відтак вони вирішили з’ясувати, що ж насправді приховується за cтінами палацу, зведеного графами у ХVІІІ столітті. До Млинова на пошук істини приїхали провидиці Олена Курилова та Анна Гальєрс. Обидві — доволі знані та потужні за своїми екстрасенсорними здібностями, що, зокрема, дало їм змогу стати переможцями телепроекту «Битва екстрасенсів».

Висновок обох дослідниць був однаковий: місцина довкола музею буквально нашпигована негативною енергетикою, і привиди тут справді є. Вплив одного з них Анна Гальєрс пережила сама — якраз в тій музейній кімнаті, де на стіні проявився образ жінки. Провидиця відчула агресію з боку якогось безголового марева. Причому напад був такий потужний, що пані Анна знепритомніла.

Схожий шок відчула й Олена Курилова, а разом із нею й усі, хто спустився до підвалу іншого палацового приміщення, в якому, до речі, знімали фільм «Сліпий музикант» і який наразі відновлюють, реставрують як історичну пам’ятку. У підвалі під час екстрасенсорного дослідження почало діятися щось неймовірне: тріснуло скло в кінокамері, дехто знепритомнів, усіх обвіяло сильним холодним вітром... Це екстрасенс пояснила наявністю в підземеллі духа в подобі дівчини, який був невдоволений, що потурбували його спокій.

Хто відкрив «портал» в минуле?

Ще однією цікавинкою стали слова екстрасенсів про те, що фантоми з’являються на тутешніх теренах лише тоді, коли хтось із сущих відчиняє перед ними «портал». Під час досліджень Анна Гальєрс спробувала довести свою правоту. Вона, зокрема, звернула увагу на портрет дівчини на каміні в гостинному залі і заявила, що саме вона відкрила в млинівському палаці «портал» для проникнення потаємностей з минулого.

Надалі з’ясувалося, що на портреті — одна з колишніх працівниць музею Валентина. Намалював його художник, котрий реставрував палац. Жінка уже два десятки роки мешкає з ним у Львові.

«Може, й у Львові, — погодилася пані Анна і тут же заперечила: — Але ж я її відчуваю десь зовсім близько».

Як на диво, з’ясувалося, що пані Валентина якраз приїхала до Млинова. Більше того, розповіла, що дуже любила музейну справу, водночас заради цікавості проводила спіритичні сеанси. Якщо вірити екстрасенсам, то саме ця безневинна забава вплинула на відкриття «порталу» для прибульців із минувшини... Зокрема, для фантома княгині Розалії Любомирської.

Звістка про страту княгині долетіла за мить

Відомий знавець волинської старовини, письменник, енциклопедист, мемуарист Юзеф Дунін-Карвицький, який відвідував палац Ходкевичів наприкінці ХІХ століття, у своїх записах стверджував, що одного разу пані Людвіка Ходкевич сиділа за столиком у лівому крилі першого поверху палацу, що зводився у Млинові. Було це вранці при затишній весняній погоді. У голові роїлися плани-задуми на день, з-посеред яких — як швидше завершити роботи у палаці. Дуже вже їй хотілося диво-ансамблем здивувати дочок, котрі, вийшовши заміж, жили у Парижі і невдовзі мали навідатися на гостину.

Раптом самі собою розчинилися двері, грюкаючи, ніби їх штовхнули із шаленою силою. Переборовши страх, Людвіка заглянула за одвірки, щоб побачити того, хто так пожартував. На великий подив — нікого. Попрямувала далі коридором, заглядаючи в кожну кімнату. Скрізь — пустка. А ось в останньому приміщенні правого крила на неї таки чекала несподіванка: там Людвіка Ходкевич побачила постать своєї 26-літньої доньки княгині Розалії Любомирської. Фантом мав вигляд справжньої живої дівчини, але з  головою, відділеною від тулуба. Від побаченого жінка буквально заніміла, а коли почала гукати прислугу — привид, як туман, поволі щез.

Єдиним свідком цього незвичного явища була господарка палацу і, звичайно, побачену нею картину можна було б спокійнісінько трактувати як витвір уяви. Спочатку рідня дійсно так вважала і радила пані Людвіці заспокоїтися. Мовляв, це лише сон. Але яким було здивування родини Ходкевичів, коли через певний час до них долетіла із Франції сумна звістка: їхню дочку Розалію, яка була близькою подругою і сподвижницею французької королеви, дружини Людовика XVІ Марії-Антуанетти, у Парижі гільйотинували якобінці. Разом із королевою. Більше того, страта відбулася у той самий день і ту саму годину, коли у далекому від Франції Млинові з’явився фантом, який, по суті, сповістив про вбивство.

Другий випадок появи примарної Розалії Любомирської документально зафіксований у 30-х роках минулого століття. Тоді певний час у палаці жила донька механіка, котрий лагодив техніку, що була у власності Ходкевичів. Дівчинка звідси ходила на навчання. А одного разу у школі не з’явилася. Подруги вирішили провідати її, чи раптом не захворіла. Перше їхнє враження — що з нею не все гаразд: бліде обличчя, налякані очі, дивна поведінка. Усе це, як пізніше з’ясувалося, — результат зустрічі дівчини з привидом. Він знову з’явився під ранок і знову у тій самій подобі — з відділеною від тулуба головою.

Замість епілогу

Саме на особі Розалії Любомирської зупинили свій вибір екстрасенси, намагаючись дати відповідь, хто ж порушує спокій млинівського графського обійстя. Натомість версію щодо Софії та Юлії Ходкевичів відкинули (вони теж проживали в маєтку. У минулому столітті, коли впало царське самодержавство, червоноармійці замордували їх).

Провидиці Олена Курилова та Анна Гальєрс провели обряд закриття «порталу», щоб привиди більше ніколи не порушували спокій млинівчан.

Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.

Млинів 

Рівненської області.

Приміщення музею у Млинові розмістилося у колишньому палаці Ходкевичів.

 

Фото автора.