Як, можливо, вже відомо нашим читачам, прем’єр Микола Азаров доручив міністрові внутрішніх справ Анатолію Могильову відреагувати на хамську поведінку інспектора Одеського міського управління ДАІ.
Старший сержант Олександр Швець «обламав свій жезл» об... державну мову: під час виконання службових обов’язків він відмовився спілкуватися з водієм українською, бо не «понімає тєлячої мови». Пан міністр відреагував швидко. За повідомленням прес-служби Департаменту ДАІ, старшого сержанта звільнено з органів внутрішніх справ. Усе начебто справедливо: не «понімаєш» людської — не даїшною палицею розмахуй, а крути подалі від «асфальтного пасовиська» круторогим хвости. Це більше пасує рівню «некопенгагена»...
На досягнутому у відомстві не зупинилися. У зв’язку з «публічною демонстрацією неповаги до державної мови», що визнано як «дискредитація звання працівника міліції», для співробітників Державтоінспекції планують запровадити «додаткові заняття з вивчення українського законодавства». За інформацією з МВС, заступник міністра Віктор Ратушняк підписав вказівку про вдосконалення взаємовідносин працівників ДАІ з учасниками дорожнього руху. Вперед, водії! Гладкої дороги чи, точніше, неглибоких вибоїн, вам під колеса: віднині в «обов’язковому порядку» вас не дискримінуватимуть «на грунті статі, раси, віку, мови, релігії тощо».
Похвально. Але, запитаєте ви, чому все-таки автор вважає, що «лінгвістичне» завдання виконано тільки частково? Чесно кажучи, я і так «натягнула» до половини. Бо якби ті, хто доручає, рекомендує й ухвалює поодинокі кадрові рішення, самі публічно демонстрували повагу до державної, а не спотикалися на кожному слові, мов нетверезий мажор об світлофор, не тільки б даішники зрозуміли, чим відрізняється мова від телячого мукання чи жахливого гикання, яке вони плутають з російською.
Торік Віктор Янукович уже дорікав Анатолію Могильову за нехтування державної і навіть відвів йому два місяці для засвоєння предмета, передбаченого законодавством. І що з того вийшло? Як кажуть у тій самій Одесі, є дві великі різниці між українською і тим «сленгом», котрим намагається вправлятися пан міністр у доповідях. Хоча, до речі, до його «науки», за зізнанням головного радника К. Стогнія, підключилося все міністерство. Але чи то вивчення окремих слів — таку методику обрав для себе сам генерал — непосильна для нього ноша, чи то знання мови, знову ж таки за публічною заявою міністра, «не основне в роботі міліції», відведений Президентом термін пан Могильов провалив. Чи не є це прикладом дискримінації високого звання, знаком для неадекватного сприйняття державної міським головою Одеси Костусєвим, секретарем Донецької міськради Левченком та цілим сонмом державних чиновників, котрі також не соромляться демонструвати «непонімання» мови своєї країни? Хіба б за інших умов лідер партії «Родіна» І. Марков наважився б «чудово зрозуміти» хамство звільненого даішника і пообіцяти йому працевлаштування за «подвиг» — роздратування «іноземною» в українському місті Одесі мовою? До повного засвоєння уроку за таких «інспекторів» ще довго плентатися. Тим паче під «гальмом» відомих лінгвістичних методик, якими намагаються звести українську мову на узбіччя магістральної траси...
