Паски безпеки

Узагальнюючи узаконені Верховної Радою зміни до санкцій, що вже діяли раніше, начальник управління воєнізованої охорони «Укрзалізниці» Іван Прошковський назвав штрафну амплітуду: від 119 до 2 020 гривень стосовно заходів адміністративної відповідальності та до 4 000 гривень — карної.

Випадки каліцтв або жертв унаслідок спровокованих аварій — це вже особлива стаття.

Проте нині (закон діє з 6 січня поточного року) статистика стягнень усе ще не відрізняється від торішньої. Приміром, Одеська залізниця, де саме проходить місячник безпеки, інформує: затримано 40 правопорушників, із них 33 притягнуто до адміністративної відповідальності із призначеною сумою штрафів 776,5 гривні.

За словами Івана Прошковського, торік за несанкціоноване втручання в діяльність залізничного транспорту було стягнуто більш як 175 тисяч гривень штрафів, що в середньому також становило по 20 гривень на людину.

Зрозуміло, що за таких фінансових втрат мало хто захоче позбутися звички ходити рейками як заманеться — хай  навіть перед «носом» потяга! До того ж варто зважати, що нашим громадянам не притаманно носити документи в кишені на випадок виписування штрафної квитанції.

От і виходить, що найчастіше порушники відбуваються легким переляком: поплачуть під час затримки, послухають повчання і йдуть геть.

Тим часом адміністрації залізниць б’ють на сполох: зростає число громадян, що піддають себе небезпеці під час переходу колії в недозволених місцях. У 2009 році співробітники воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці затримали 4 159 таких порушників, у 2010-му — на 33 особи більше. Та яка користь з пильності, якщо за штрафами стягнуто лише 38,6 тисячі гривень, тобто в середньому менш як 10 гривень із порушника?

Залишається лише закликати, застерігати, агітувати, тому що кардинально змінити ситуацію неможливо. Галузеві експерти давно вказують на те, що в залізничників немає для цього достатніх повноважень. Чергові переїздів тільки й можуть, що скласти рапорт і повідомити ДАІ про вчинене порушення, але для суду це не є доказом.

Саме цією обставиною не в останню чергу й пояснюється той факт, що вилучення прав водія в автомобілістів, які дозволяють собі таранити шлагбауми залізничних переїздів та нехтувати сигнали заборони руху, стається лише в разі аварії.

«Відсутність у законодавстві норми, яка надавала б право вилучати в порушників дорожнього руху водійські посвідчення доти, поки вони не заплатять штраф, жодним чином не дисциплінує водіїв», — бідкається начальник департаменту ДАІ МВС України Валерій Лозовий.

За даними департаменту ДАІ, в 2010 році зафіксовано 111 676 порушень правил перетину залізничних переїздів, там також зареєстровано 37 ДТП, унаслідок яких 68 людей загинули і 43 були травмовані.

Однак у транспортному комітеті Верховної Ради переконані: щоб відповідальність була реальна, рахунок має вестися не виписаних у ДАІ квитанцій, а сплачених за цими видами правопорушень штрафів. А то дійшло до того, що про штрафи водії згадують лише напередодні проходження державного техогляду.

До слова, сам Валерій Лозовий зазначав у коментарях із приводу ДТП у Марганці (там під час зіткнення автобуса з поїздом на залізничному переїзді загинули 45 людей), що стосовно водія автобуса ще раніше було складено два адміністративні протоколи за порушення правил дорожнього руху. До того ж один протокол — за дії, пов’язані з пасажирськими перевезеннями. Штраф водій так і не сплатив...

Соціологічні опитування свідчать, що найефективнішими способами впливу на порушників правил дорожнього руху громадяни країни вважають покарання у вигляді позбавлення волі (32,4 відсотка респондентів), вилучення прав водія (28), високих штрафів (24,9). Але саме ці заходи нині й не працюють. Ні для кого не секрет, що права можна викупити, а від порушень відкупитися.

Рано чи пізно тема злощасних переїздів вичерпається сама собою. Уряд уже оголосив про планове закриття проблемних об’єктів. Натомість Міністерство інфраструктури обіцяє розгорнути будівництво безпечних шляхопроводів і тунелів, змінити маршрути автотранспорту в обхід залізниць, особливо в напрямках інтенсивного руху.

Спеціальну держпрограму стосовно цього розробляють до першого березня поточного року. Але це фронт десятилітніх зусиль. А поки що на найближчі п’ять років «Укрзалізниця» разом з Укравтодором, Державтоінспекцією готує галузеву програму безпеки руху на залізничних переїздах і пішохідних переходах через колії.

Експерти вже назвали це шансом опрацювати всю систему безпеки комплексно в рамках підготовки до Євро-2012, коли міста, що приймають чемпіонат, з’єднають міжрегіональні поїзди прискореного сполучення й підвищеного комфорту.

«Якщо місцева влада, регіональні правоохоронні органи та адміністрації залізниць об’єднаються в цій роботі під керівництвом загальних штабів, то ми уникнемо багатьох проблем, з якими зіштовхнулися наші російські колеги під час запуску швидкісного потяга «Сапсан», — вважає Дмитро Подтуркін.

Наприкінці минулого року було підписано кредитні угоди на поставку до України 10 нових міжрегіональних пасажирських поїздів корейського виробництва. Перші шість потягів очікуються ще до чемпіонату. Вони й почнуть курсувати коридором від Львова до Донецька, що вивільняється від вантажних перевезень. Отоді з Києва до Харкова можна буде дістатися лише за 3,5 години, до Львова — за 4,5, до Донецька — за 5,5—6 годин.

Але це за умови, якщо й суспільство усвідомить, що порятунок не покараннях, а в дотриманні правил безпеки.