Про плюси і мінуси урядового законопроекту «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (№7455) розмірковує голова Незалежної профспілки військовослужбовців України Олександр ЛАЛАК.
При Кабінеті Міністрів має бути створений спеціальний представницький орган з питань силових відомств, нарахування вислуги років і пенсій. Адже це питання стосується не менше 25% всього населення країни — не лише самих військовослужбовців, а й членів їхніх родин. І без професіоналів, без вивчення їхньої думки вирішити цю проблему ніхто не в змозі.
Так, я згоден: у 45 років жодна професія не дає людині пенсію. Але давайте подивимося під іншим кутом: якщо потрібно їхати в гарячі точки і віддати своє життя — ніхто не питає у військового. Віддають наказ, і він поїхав. І ніхто не знає — завтра він повернеться чи ні. Хто до такої роботи має бути готовий, як не військовий? Він ризикує своїм життям щоденно. Як і міліціонер, який охороняє громадський порядок, не знає, чи його вб’ють, чи залишиться він живим до пенсії. Це люди, які відверто йдуть на ризик своїм життям і долею власної родини.
Конституція не допускає обмеження існуючих прав і свобод. А проект, який пропонується, — це суттєве зазіхання на права і свободи. Отже, уряд, пропонуючи подібні зміни, має базувати всі свої пропозиції на конституційних засадах. Стаття 19 Конституції зобов’язує кожного державного службовця діяти у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства і Конституції. Цей проект не відповідає вимогам статті 19 Конституції та іншим статтям.
Військові не страйкують. Це люди, яким забороняють бути членами партій, нам забороняли займатися бізнесом у той час, коли люди інших професій накопичували свої стартові капітали, готуючись до нових умов ринкового життя, ринкової економіки. А ми вимушені були о другій чи третій годині ночі прокидатися і бігти захищати батьківщину, державу, робітників, підприємців. Інших джерел, як державна зарплата та державна пенсія, у нас не було. Нам це заборонялося. Тепер нас ставлять у нерівні умови: закінчився етап первинного накопичення капіталу і олігархами, і простими підприємцями. І нас заганяють у ще більше рабство — тепер вам ще й пенсії та зарплати будемо зменшувати. Учора були військовими, гордістю нації, золотим фондом країни, а зараз хто? Жебраки? Це соціально несправедлива постановка питання. Не можна так ставитися до військових. Військовим забороняли страйкувати, але невдовзі може настати час, коли вони почнуть страйкувати. Але люди у погонах страйкують тільки раз: якщо вони підуть на страйк, то зміниться все.
У законопроекті Кабінету Міністрів є пункти, які дійсно заслуговують на увагу, навколо яких можна вести розмову й перемовини. Наприклад, окремі категорії — державні службовці спеціального зв’язку та захисту інформації, органів та підрозділів цивільного захисту, податкова міліція — усе це може бути предметом обговорення. Але треба конкретно підходити до кожної категорії, умов виконання службових обов’язків. Не можна порівняти військового, який пузом оре поля та болота і в морози, і в спеку, не маючи можливості стати годувальником родини, коли його дружина не може у віддалених населених пунктах влаштуватися на роботу за професією, щоб прогодувати і вивчити своїх дітей і онуків. І умови роботи деяких державних службовців, які не вилазять із паркетних кабінетів, де цілорічно підтримується температура 24—28 градусів. Як і не можна порівняти з такими тепличними умовами роботу шахтаря. І водночас ці люди роблять собі статус держслужбовця, а військовослужбовців перетворюють на жебраків. Це аморально по суті.
Нехай уряд краще зверне увагу на те, що 50—70% працюючих отримують зарплати в конвертах. Якщо Кабінет Міністрів почне жвавіше роботу з боротьби з корупцією та організованою злочинністю, це буде ефективніше й продуктивніше. Ми наполягаємо, щоб військовослужбовцям та прирівняним до цієї категорії — працівникам міліції, СБУ, прикордонникам, МНСівцям, пожежникам та іншим — дали статус державного службовця. Адже вони існують для того, щоб захищати народ і державу, вони представляють країну у відносинах із зовнішнім ворогом, а статус держслужбовця не мають. Це нонсенс для нормальної держави.
Записала Юліана ШЕВЧУК.
