Хтось називає його сурмачем радянської влади, інші - невиправним романтиком. Однак ніхто не візьметься применшувати вагу творчого спадку Павла Тичини. Цими зимовими днями ми відзначаємо 120-річчя з дня народження письменника, перекладача, публіциста. Учора заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко побував у селі Піски на Чернігівщині, де Павло Тичина народився.
Перед урочистостями парламентарій поклав квіти до могили батьків творця. Пізніше відвідав меморіальний музей П. Тичини та хату, в якій підростав малий Павло. Нині тут містяться предмети побуту, які відображають тодішню епоху, та світлини. Вони зігрівають холодне приміщення, в якому навіть музейні працівниці виглядають змерзлими. Одна з них розповідає: взимку відвідувачів у музеї небагато. Влітку часто школярі та гості з-за кордону. А Микола Томенко, пригадала жінка, у музеї вже бував раніше.
Проте серце святкувань учора пульсувало у пісківській школі. Перепиняю школярика. Цікавлюся, що тут відбувається? Відкритий урок — пояснює мені п’ятикласник. Чи були якісь особливі вказівки вчителів — розповідати не соромиться. Каже, що наказали святково вдягнутися. У актовій залі вихованці декламували вірші свого знаменитого земляка. Перехоплюю двох дівчат. «Що можете розповісти про Павла Тичину?», — запитую. «Він народився у нас у селі. Ходив тут до школи. Тоді вона називалася земська. У нас є його музей — у тому домі він народився і виріс. Ми гордимося, що живемо в такому селі», — наввипередки щебечуть восьмикласниця Євгенія та п’ятикласниця Сніжана.
Директор школи Валентина Хоменко запевняє: дух Тичини у навчальному закладі витає не лише у святкові дні. Його ім’я тут пам’ятають повсякденно. Два роки тому відкрили кімнату-галерею, допомогла її створювати директор Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини в Києві Тетяна Сосновська.
Та вчора в пісківській школі все-таки був особливий день. Сюди з’їхалися філологи з усієї області на міжрегіональну конференцію «Золотий гомін поезії П. Г. Тичини». А перед тим відбулося декілька майстер-класів. На одному із них, який давала сільським старшокласникам старший викладач кафедри української мови та літератури Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського С. Молочко, побував і Микола Томенко.
Святкування дня народження Павла Тичини з його рідного села тільки починається, припустив заступник глави парламенту. За його словами, постанову про відзначення цієї дати у Верховній Раді прийняли запізно, але зусиллями Міністерства культури все-таки вдасться організувати пам’ятний вечір у Національній філармонії. «Трагедія нашої країни, і політиків, і простих людей, у тому, що ми бачимо здебільшого тільки два кольори — чорний і білий, — сказав Микола Томенко. — Якби на нашу історію поглянути у багатовимірнішому світлі, то ми по-інакшому побачили б класиків, які жили в ті непрості часи». Спілкуючись із жителями, Микола Томенко наголосив, що ми мусимо «робити все, щоб не було сільських і міських шкіл». Щоб зменишити цей розрив, заступник Голови Верховної Ради разом із народним депутатом Валерієм Дубілем подарував пісківській школі відеопроектор. «Філософія народження і місця народження мають бути ключовими в нашому світогляді», — підкреслив Микола Томенко. Він закликав односельчан Павла Тичини пам’ятати про свого земляка і завдячувати тому, що вони живуть на цій землі.
На знімку: учениця 3-го класу Оля Якименко читає вірші Павла Тичини.
Микола Томенко і заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
