Делегація представників Київради та КМДА ознайомилася у Вінниці з досвідом роботи Центру з надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» та органів самоорганізації населення. Гості вочевидь переконалися в тому, що вінничани вирішують питання без спілкування з чиновниками. Навіть не ступають на поріг їхніх кабінетів. Доступ до чиновників закрили електронними турнікетами.
Прозорі не тільки стіни й двері...
Центр адмінпослуг діє на першому поверсі приміщення Вінницької міськради. Його створено два роки тому з ініціативи Вінницького міського голови Володимира Гройсмана. Він розповів гостям, що це робочий орган виконкому міськради, котрий працює як єдиний реєстраційний центр. Тут видають довідки, рішення органів влади. Загалом структура опрацьовує понад 100 видів документів дозвільного характеру. Більшість питань вінничани вирішують протягом одного-двох відвідувань до офісу. Питання різні — отримання дозволів на оренду, реконструкцію, капітальний ремонт, створення й відкриття підприємства, розроблення проектів землевідведення, надання копій розпоряджень, документів та багато інших процедур.
Важливою особливістю роботи офісу міський голова Вінниці назвав його автоматизацію. Тут нічого не записують у паперові журнали, все реєструють на електронних носіях. А стіни й двері справді прозорі і все видно, як на долоні. Щоправда, назва офісу пов’язана не тільки з цим фактом. Прозорою залишається його робота. До чиновників тепер не треба ходити на поклін, оббиваючи пороги їхніх кабінетів. Доступ до них взагалі закрили. Вище першого поверху відвідувачі не піднімаються. Вхід закрито електронними турнікетами, відвідувачі спілкуються тільки з реєстраторами. Далі документи оформляють ті ж чиновники, але без спілкування із заявником.
Безпричинне зволікання кануло в Лету
Щоб потрапити на прийом до державного реєстратора, відвідувач записується в чергу. Робить це самостійно через електронний термінал. Отримує талон із зазначенням порядкового номера у черзі та номер робочого місця реєстратора, до якого має звернутися. До речі, ці дані висвітлюються на табло. Тому черга завжди впорядкована і рухається швидко. Для зручності відвідувачів встановлено крісла. Тут же є телефони-автомати. Надається доступ до Інтернету.
— Ми скористалися зарубіжним досвідом роботи у стосунках влади й громадян, — продовжує Володимир Гройсман. — Окремі елементи запозичили в містах-побратимах з Англії, Польщі. Так що стали трохи схожі на англійців, бо вивчали досвід у місті-побратимі Пітерборо Великобританії.
Міський голова наголошує на тому, що можливість проявів корупції звели до мінімуму. Насамперед завдяки повній автоматизації під час оформлення документів. До речі, щодня, по закінченні роботи, міському голові кладуть на стіл інформацію про те, які із звернень громадян не виконано і з якої причини. Відразу називають плановані терміни вирішення питання. Безпричинне зволікання також кануло в Лету.
У «Прозорому офісі» створено також центр звернень громадян. Встановлено графік їх прийому представниками органів влади. Крім міського голови і його заступників, скарги і звернення приймають начальники управлінь і навіть керівники громадських організацій.
Столиця рівняється на регіон
Чим відрізняється вінницький «Прозорий офіс» від аналогічних столичних установ? Про це розповів начальник управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА Микола Поворозник. У Києві центри з видачі документів дозвільного характеру діють у кількох районах. Крім того, створено єдиний центр — на Боричевому узвозі. Відмінність від вінницького «Прозорого офісу» в тому, уточнив гість, що в столиці процес не повністю автоматизований. Удосконалену установу планують відкрити у 2011 році. Процес затягнувся з вини законодавців. У законі «Про дозвільну систему» не згадали в тексті міста Київ та Севастополь, як міста з особливим статусом. Помилку виправили торік, тобто у 2010-му. Тепер, за словами співрозмовника, можна на законних підставах вдосконалювати стосунки влади з населенням.
Зацікавив киян досвід Вінниці з благоустрою території. Міськрада міста над Південним Бугом запровадила систему договорів, згідно з якими всі роботи, зокрема й у комунальній сфері, виконуються за рахунок пайової участі мешканців. Наприклад, нині у такий спосіб збирають кошти на будівництво каналізаційної мережі до віддалених мікрорайонів. Гості не приховували, що так само корисним для столиці може бути вінницький досвід створення структур самоорганізації населення. З їх запровадженням, швидше й без бюрократичних перепон можна буде вирішувати цілу низку проблем територіальної громади.
Вінниця.
