Коли студент — герой

Цей приклад привернув увагу до системи підготовки кадрів для вугільної промисловості. У  40-тисячному Дзержинську — місті вугільників мешкають сотні шахтарських династій. «Рідко в якій родині представники щонайменше двох поколінь не працювали чи не продовжують працювати на шахті», — стверджує генеральний директор державного підприємства «Дзержинськвугілля» Дмитро Житльонок. Люблять підкреслювати цю рису і в територіальному комітеті профспілки вугільників, і на шахтах. А в тому, що із завданням минулого року з видобутку вугілля та проходження виробок гірники державного підприємства впорались достроково — за 17 днів до завершення року, в успіхах колективу «Новодзержинської» є й чимала частка заслуг профільного навчального закладу — Дзержинського гірничого технікуму.

Майбутніх гірників тут готують вже 48-й рік поспіль. Власне, всі професії, які обирають абітурієнти, затребувані на шахтах міста й області: підземна розробка корисних копалин, експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання й автоматичних приладів, обслуговування й ремонт автомобілів і двигунів, важке машинобудування, бухгалтерський облік. Зі стін технікуму вийшли понад 12 тисяч фахівців. Серед колишніх студентів чимало лідерів із рекордного виймання вугілля, досвідчених керівників, відомих спортсменів і навіть депутатів.

Керівники шахт кажуть, що вміють у технікумі із «зелених» хлопчаків, учорашніх дітей, виховати гірничих майстрів, начальників служб, дільниць, директорів шахт, які люблять свою справу. А все тому, що разом зі знаннями їм прищеплюють любов до рідного краю, до важкої й ризикованої прадідівської праці з розробки надр. Крім того, викладачі — а їх у навчальному закладі 82 — вміють заразити романтикою перспектив. Плани підвищення ефективності роботи підприємств галузі в області та міністерствах ще виношуються, а викладачі вже включають до тем занять злободенні питання найближчого майбутнього. Модернізація вакуум-насосних станцій, дегазаційних систем, будівництво когенераційних станцій — ці напрями стають дедалі актуальнішими, тому що вугільники активно займаються використанням шахтного метану. Можливо, ці та інші інноваційні ідеї талановито розвинуться в допитливих умах і, втілившись у життя, виведуть вугледобувну промисловість на новий рівень.

На відміну від стаханівських часів, сьогодні самої лише мускульної сили для ефективної роботи під землею недостатньо. А нещодавно в технікумі приймали заступників директорів із гуманітарної та виховної роботи кількох навчальних закладів регіону. Про корисний для впровадження в колективах досвід говорили представники місцевого музичного училища, технікумів житлово-комунального та харчової промисловості із сусідньої Горлівки, інших закладів.

На території, яку займає технікум, розташовано навчальні гірничий полігон, шахту та зварювальний цех. А ще — гуртожиток, майстерні, спортзал, два спортмайданчики. У навчанні допомагають чотири комп’ютерні класи, під’єднані до Інтернету, та бібліотека із 34 тисячами примірників книжок. Не останнє значення для майбутніх фахівців мають п’ять спортивних секцій, творчо-наукові технічні гуртки. «Шкода лише, що будівля технікуму давно потребує серйозної капітальної реконструкції, — зазначає директор закладу Сергій Зубарєв (на знімку). — Та й велика зношеність гірничого обладнання, яке використовують у навчальному процесі, не завжди дає змогу повноцінно застосувати його». Керівник сподівається, що внесення технікуму до програми із впровадження енергозберігаючих технологій на 2011—2014 роки дасть змогу розв’язати хоча б частину проблем. Адже не повинна підготовка майбутніх Стаханових потерпати від того, що стіни, дах та обладнання навчального закладу зачекалися справжнього ремонту та оновлення.