Чому виникла необхідність пенсійної реформи та досить жорстких, непопулярних заходів, які передбачено в урядовому законопроекті № 7455 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»? Чи можна було уникнути непопулярних кроків? Яке головне завдання пенсійної реформи? Ці запитання ми адресували Постійному представнику Президента України у Верховній Раді, народному депутатові України від Партії регіонів Юрію МІРОШНИЧЕНКУ.

— Нагальність та необхідність проведення пенсійної реформи обумовлена надзвичайно важкою ситуацією, що склалася з виплатами пенсій в Україні. Йдеться як про розміри пенсій, так і про неспроможність Пенсійного фонду України покривати пенсії, що отримують наші громадяни сьогодні.

Слід звернути увагу на дефіцит коштів у бюджеті ПФ України, а він є достатньо великим, щоб зрозуміти всю складність проблеми у цій сфері. Відповідно, позаминулого року дефіцит коштів бюджету становив 30 млрд. грн., торік — 26,6 млрд. грн., або 14% пенсійних коштів, а якщо нічого не робити, то цьогоріч дефіцит може становити 20 мільярдів. Отож своєчасність виплат пенсій у майбутньому може бути під загрозою.

Така ситуація, звичайно, не виникла зненацька. Впродовж багатьох років різні уряди побоювалися впроваджувати реформи у соціальній сфері. Як наслідок, маємо загрозливу ситуацію з дефіцитом бюджету Пенсійного фонду України. Негативних наслідків допускати у цій сфері не можна, тому було прийнято рішення не вдаватися до популістських методів, розрахованих на сьогодні, а перейти до рішучих кроків, які дадуть позитивний результат у майбутньому.

Основна мета пенсійної реформи полягає в тому, щоб із року в рік пенсія справді збільшувалася, щоб вона була гідною і справедливою. Найбільше страждають не ті пенсіонери, яким призначаються пенсії сьогодні, а ті, яким пенсія була призначена 10, 15, 20 років тому. Якщо матимемо дефіцит бюджету Пенсійного фонду України, то підняти пенсію цим людям не зможемо ніколи.

Головне питання пенсійної реформи — це зміна співвідношення працюючих до пенсіонерів, яке у нас постійно погіршується. Звичайно, ми не можемо говорити про позитивні результати пенсійної реформи на наступний день після її прийняття, швидше за все, це працюватиме через 5—10 років.

— Чи часто ви зустрічаєтеся з людьми, чи знайомі з їхніми настроями? Що відповідаєте людям під час зустрічей — чому доведеться більше працювати жінкам, військовим та правоохоронцям? Чи не може пенсійна реформа спричинити соціальний вибух у суспільстві?

— Не думаю, що правильні та необхідні дії, які передусім спрямовані на підвищення пенсійного забезпечення населення, можуть спричинити соціальний вибух. Ми говоримо нашим громадянам правду і беремо на себе відповідальність — ось у чому відмінність нашої команди від попередників. Відповідно, проводяться роз’яснення громадянам з метою уникнення дезінформації в суспільстві щодо методів пенсійної реформи та наслідків її впровадження. Адже ще восени, коли народні депутати не бачили законопроекту, деякі ЗМІ друкували інформацію про те, кому і скільки вже з нового року потрібно буде працювати. Навіщо збурювати суспільство не зовсім об’єктивною інформацією?

Річ у тім, що таке підвищення обумовлене, по-перше, як уже згадувалося, невідповідністю співвідношення працюючих до пенсіонерів, а по-друге, тим, що сьогодні жінки отримують у середньому нижчу пенсію, ніж чоловіки, і саме через те, що раніше виходять на пенсію. Середня пенсія сьогодні для чоловіка становить 1300 гривень, для жінки — 850 гривень, приблизно. Відчутна різниця. Такий захід також має виправити ситуацію.

Щодо військових та правоохоронців слід зазначити, що середня тривалість стажу для них не зміниться. Адже з них дуже малий відсоток по досягненні пенсійного віку звільнялися з роботи. Зокрема, для військовослужбовців збільшується вислуга років з 20 до 25 років, як це було за радянських часів. Необхідно звернути увагу на те, що сьогодні середня тривалість стажу військовослужбовців — вислуга років — становить 27 років.

— Чи повинно відбутися широке обговорення пенсійної реформи у суспільстві (на кшталт Податкового кодексу), чи реформи — прерогатива влади?

— Широке обговорення реформ не тільки повинно бути, а й у даному випадку громадське обговорення пенсійної реформи вже відбувається, про що є відповідна інформація на сайтах уряду та Міністерства соціальної політики України. За дорученням Прем’єр-міністра Миколи Азарова проводиться широке публічне обговорення законопроекту з представниками громадських організацій, профспілками, роботодавцями, підприємцями, експертами, міжнародними консультантами. Верховною Радою України заплановані 16 лютого 2011 року парламентські слухання з приводу стану проведення пенсійної реформи та шляхів її вдосконалення. Тож немає підстав говорити про закритість процесу.

— Чи будуть виконані передвиборні обіцянки Президента України Віктора Януковича про зростання пенсій (і не лише мінімальних)? Чи сприятиме цьому пенсійна реформа? Коли, через скільки часу люди можуть дочекатися цього?

— Варто ще раз наголосити, що головною метою пенсійної реформи саме і є збільшення пенсій (і не лише мінімальних) для наших громадян. Адже, якщо навіть не брати мінімальні пенсії, то середня пенсія по Україні десь на 65 відсотків більша за встановлений прожитковий мінімум. Якщо взяти європейські країни, цей показник у чотири рази більший від прожиткового мінімуму.

Як тільки в результаті запропонованих урядом методів удасться за кілька років зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду України, одразу можна переходити до збільшення розмірів пенсій.

Необхідно розуміти, що пенсійна реформа налаштована передусім на середньо- і довгострокову перспективу. Можна прогнозувати бажаний результат через 5—10 років. Але якщо сьогодні нічого не робити, то прогнозувати наслідки бездіяльності влади для сфери пенсійного забезпечення навіть не хочеться. Можна відзначити лише те, що такі прогнози точно невтішні для наших громадян.

— Яким, на ваш погляд, буде розгляд законопроекту № 7455 у парламенті, зважаючи, що опозиційні фракції, а також фракція комуністів уже заявили, що не підтримуватимуть його?

— Я прогнозую нормальний розгляд законопроекту щодо впровадження пенсійної реформи. Багато залежатиме від результатів громадського обговорення, підсумків парламентських слухань. Просто потрібно подумати про майбутнє — як виплачувати пенсії тим, хто вчора, сьогодні та завтра виходить на пенсію? А популізм завжди розрахований виключно на сьогодні. Вам сьогодні ж заплатили пенсію? Отже, і завтра заплатять! А те, що ці пенсії не здатні забезпечити населення елементарним, і те, що післязавтра можуть не заплатити, просто замовчується. Хоча я відзначу, що всі без винятку, незважаючи на свої заяви, розуміють, що пенсійна реформа на сьогодні є нагальною і необхідною, а методи і шляхи її впровадження потрібно шукати всім разом.

Інтерв’ю взяла Юліана ШЕВЧУК.