Восьма сесія буде достатньо напруженою

Керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко переконаний, що наступна сесія Верховної Ради буде достатньо складною. «Головне завдання — у першій половині року реалізувати найбільш непопулярні рішення, щоб у наступному компенсувати їхні можливі негативні наслідки за рахунок класичних соціальних інструментів: підвищення зарплат, пенсій тощо. Це робитимуть напередодні парламентських виборів. А взагалі кардинальне поліпшення соціально-економічної ситуації можна очікувати не раніше президентських виборів», — зазначив він. Також, за його словами, будуть випробування для єдності парламентської більшості. Не виключені й зміни в опозиційному таборі. Позафракційні та народні депутати від «БЮТ-«Батьківщина» і «НУ—НС» напередодні майбутніх виборів до Верховної Ради шукатимуть спільні інтереси і згуртуються навколо окремих лідерів, які мають електоральні перспективи.

Володимир Фесенко не очікує сенсацій, але припускає, що будуть певні проблеми під час голосування за резонансні законопроекти. Політолог впевнений, що за зміни до Конституції щодо дати виборів найвірогідніше проголосують. «Насправді очевидно, що абсолютна більшість народних депутатів зацікавлена в тому, щоб вибори відбулися не раніше осені наступного року. Тому голоси за цей законопроект є. Головне, щоб була політична воля з Банкової», — зазначив він.

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко вважає: головною проблемою наступної сесії будуть відносини між провладною більшістю і опозицією. А на думку директора Центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребінського, восьма сесія буде достатньо напруженою, з огляду на кількість важливих для країни законів, які треба ухвалити.

Втім, керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко переконаний, що нічого грандіозного не відбудеться. І надалі обговорюватимуть питання про об’єднання «Нафтогазу» з «Газпромом» і ухвалять зміни до Конституції щодо дати парламентських виборів.

 Їх, судячи із заяв Президента, буде багато. Приміром, пенсійна чи продовження адміністративної. Варто очікувати зміни і в житлово-комунальному секторі, у трудових відносинах...

До літа, прогнозує Володимир Фесенко, буде ухвалено Житловий і Трудовий кодекси. Але, враховуючи досвід прийняття податкових змін, норми, які викликатимуть шквал критики, змінять. Володимир Фесенко не виключає, що важко удосконалюватиметься і пенсійне законодавство.

Михайло Погребінський впевнений, що Житловий і Трудовий кодекси приймуть в першому читанні, але готуватимуть документи прискіпливіше, враховуючи досвід ухвалення податкового законодавства. Також, за його словами, розглядатимуть пенсійну реформу і започаткують комунальну.

Однак їх реалізація, переконаний Юрій Якименко, спричинить суспільний резонанс. Оскільки, приміром, у Трудовому і Житловому кодексах «утискаються права громадян, що може призвести до обурення в суспільстві».

Віктор Небоженко припускає, що Пенсійний кодекс почнуть розглядати на початку роботи сесії і, можливо, наприкінці приймуть у цілому. «Під час ухвалення цього документа буде ще більше невдоволених, приміром, як за Податковий кодекс», — сказав політолог. А ось шансів у Житлового кодексу, на його думку, немає, а Трудовий — можуть розглянути в кінці року.

Поки що їх важко спрогнозувати. Можуть бути різні настрої. Зрозуміло, що прихильників власне непопулярних змін знайдеться небагато. Але ступінь і масштаби ймовірних протестів залежатимуть від того, як і хто їх організовуватиме, розповідає Володимир Фесенко. У випадку з Податковим кодексом були хоча і розпорошені, але достатньо численні підприємницькі організації, які вміють відстоювати свої інтереси. Однак навряд чи федерація профспілок протестуватиме проти пенсійної реформи, Житлового і Трудового кодексів. Профспілки не є потужною силою. Дуже скептичне ставлення у політолога і до мобілізаційних здібностей «Батьківщини» в нинішніх умовах. Можуть бути спроби ВО «Свобода» та деяких інших опозиційних сил. Імовірно, що замість протестних настроїв буде пасивне невдоволення, яке призведе лише до зниження рейтингу провладних партій.