В Україні використання генетично модифікованих організмів не заборонено. Але для того, щоб продукти з ними могли легально продаватися, ГМО повинні пройти державну реєстрацію. І тим самим довести, що вони є абсолютно безпечними для здоров’я людини. Цього вимагає наше законодавство. Щоправда, чи то виробники справді не грішать цими організмами, чи просто не поспішають реєструватися. Але позаторік було подано аж одну заявку щодо можливості реєстрації генетично модифікованої сої. І через недостатність даних щодо безпечності для здоров’я людини її також було відхилено. Тому: «На сьогодні на ринку України легальних ГМО бути не може», — ще раз нагадав на учорашній прес-конференції Микола Проданчук, директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя.
Між іншим, Микола Проданчук досить позитивно оцінює ситуацію із ГМО. За його словами, нелегальних генетично-модифікованих організмів на нашому ринку харчових продуктів практично немає. Мовляв, самі виробники дуже відповідально ставляться до цього питання. Оскільки санкції для порушників — досить жорсткі: заборона всієї продукції, штраф на суму її вартості.
— Ось дані нашої лабораторії, куди виробники звертаються по аналіз щодо вмісту ГМО в продукції. Із більш ніж 3000 аналізів лише 24 показали наявність ГМО у кількості понад 0,9 %. І це була здебільшого генетично-модифікована соя. До того ж у готових харчових продуктах це було зафіксовано тільки в одному випадку — в паніровці риби. У цих панірувальних сухарях в одній партії знайшли більш як 0,9 відсотка ГМО. Тому сьогодні питання щодо великого обсягу нелегальних ГМО, напевне, немає, — каже М. Проданчук.
Щоправда, експерт погоджується: вірити у відсутність ГМО в продукції зазвичай доводиться виробникові «на слово». Адже перевірити всю продукцію, яка є на нашому ринку, просто фізично неможливо. «Ми з вами як споживачі повинні розуміти: якщо виробник не заклав у свою технологію вимоги щодо виробництва без ГМО, то перевірити кожну його партію неможливо. Навіть, якщо держава виділить на це весь свій бюджет. Це дуже дорого». Тому, мовляв, наліпка «Без ГМО» — на совісті виробника. Мабуть, абсолютно чесно чинять стосовно споживача ті, хто ліпить її на мінеральну воду, на сіль, бо там ГМО точно немає.
