Туризм зближує народи

Останнім часом народні депутати зосередилися на розглядові доленосних для країни документів. Між тим, серед законопроектів, до яких у парламентаріїв дійшли руки, можна знайти не лише економічно та політично забарвлені, а й ті, що стосуються нехай і не повсякденного, але життя простих людей. Як от, наприклад, зміни до закону про туризм, якими пропонується покращити інформування споживачів туристичних послуг. За ініціативою уряду в апараті Верховної Ради документ зареєстровано на початку минулої осені, а в першому читанні ухвалено 266-ма голосами торік наприкінці листопада.

Хоча завдячувати такій турботі про українців варто, мабуть, Європі. Адже розроблявся проект змін саме завдяки Плану заходів щодо виконання у 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу спеціально створеним при Міністерстві юстиції департаментом.

Як зауважив під час обговорення законопроекту в сесійній залі народний обранець Олександр Стоян, нині є багато прикладів, коли туристичні фірми просто «надувають» наших людей, беруть гроші за одні послуги, а надають зовсім інші, або взагалі відмовляються від своїх зобов’язань. Не допомагає, за словами парламентарія, навіть депутатський мандат. О. Стоян розповів, як одного разу йому довелося повертатися з Єгипту в Україну, щоб отримати візу в дипломатичний паспорт у Києві. Про відповідні зміни в законодавстві в туристичній фірмі ніхто його повідомити не спромігся. Гадаю, немало подібних, і ще менш приємних історій, можуть розповісти й ті, хто мандрує за звичайними паспортами.

Щоб вітчизняні споживачі не потерпали від неякісних туристичних послуг, операторів хочуть зобов’язати надавати інформацію про місце та програму відпочинку, характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, готелів та інших об’єктів, ступінь комфортності, види і способи забезпечення харчування під час поїздки, правила заїзду до країни, ціну послуг з обслуговування і порядок здійснення оплати. Ще низку даних пропонується повідомляти до укладення договору в письмовій формі. Зокрема, дані про керівника групи, медичні застереження чи протипоказання стосовно певної поїздки через специфічні захворювання, особливості фізичного стану туристів, чи вік, звичаї місцевого населення, пам’ятки природи тощо.

Важливим нововведенням може стати скасування статті про використання ваучера як форми письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування. На думку заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, така позиція поспішна. «Треба його (ваучер. — Авт.) прописати в договорі, — запропонував парламентарій. — Бо на сьогодні — це єдиний документ, яким турагент зобов’язується сплатити власнику готелю за послуги і таким чином гарантує відпочиваючій людині, що її поселять». Натомість М. Томенко висловив сумнів з приводу наміру зобов’язати туроператорів надавати опис звичаїв місцевого населення, мовляв, про це можна дізнатися і самотужки з Інтернету.

До слова, ймовірність скасування ваучерів не залишила байдужими і фахівців науково-експертного управління. Зміст статті чинного закону, яка стосується цього положення, пропонується привести у відповідність до міжнародної готельної Конвенції стосовно укладання контрактів власниками готелів та турагентами 1979 року. У висновку управління подається ще низка доповнень та уточнень і додається рекомендація взяти документ за основу. Що депутати й зробили. Тепер туристам залишається дочекатись, коли законопроект підготують до другого читання і ухвалять у цілому, щоб можна було спокійно мандрувати закордонням. Або ж, за традицією, сподіватися на власну кмітливість і розторопність, а також на поради бувалих «там» друзів і активних форумчан, завжди готових поділитися інформацією, отриманою, м’яко кажучи, не з перших рук.