Інноваційні енергозберігаючі проекти у житлово-комунальному господарстві можуть заощаджувати для країни мільйони. Такого висновку дійшли фахівці Центру громадської експертизи, які протягом восьми місяців вивчали кращі практики енергозбереження на місцевому рівні. Найважчим було достукатися до регіонів. Іноді не допомагав навіть офіційний запит від МінЖКГ, яке виступило співініціатором проекту. Байдужими так і залишилися Закарпатська, Одеська області та Київ. А от лідерами з упровадження програм з енергозбереження виявилися захід та південний захід країни.
— Основна проблема полягає в тому, що чиновники на місцях часто не обізнані з новітніми технологіями, які використовуються в усьому світі. Зокрема, усім здається, що відходи деревини (тирса чи тріски) — низькокалорійне паливо, яке дає мінімальну енерговіддачу. Але сьогоднішні розробки показують, що їх можна використовувати навіть у централізованих мережах і відмовлятися від традиційних видів палива, таких як вугілля та природний газ, і так заощаджувати, — розповів на вчорашній прес-конференції голова правління Центру громадської експертизи Любомир Чорній.
За його словами, навіть невеликі капіталовкладення можуть сприяти суттєвому скороченню витрат. Так, середній проект енергозбереження в централізованих мережах коштує від 3 до 8 мільйонів, а термін його окупності — лише від 2 до 6 років.
У свою чергу керівник соціологічних проектів Центру громадської експертизи Наталія Ходько зазначила, що основна сфера, де впроваджується енергозбереження і де досягається найбільша економія — це міські системи надання комунальних послуг: тепло- і водопостачання, водовідведення, освітлення.
— Типовими для регіонів стали такі проекти, як заміна котлів і насосів, встановлення частотних перетворювачів, впровадження автоматизації систем обліку. У західних регіонах та на Поліссі дедалі частіше переходять на використання місцевих видів палива, переважно відходів деревообробки та торфобрикетів. На півдні використовують сонячну енергію для забезпечення гарячого водопостачання на невеликих об’єктах, наприклад, у дитсадках. А у Запорізькій області — вторинні ресурси промислових підприємств для теплопостачання. Наприклад, у Запоріжжі постачання гарячої води на два мікрорайони влітку забезпечуються за рахунок тепла скидних вод «Запоріжсталі», — розповіла експерт.
Утім, впроваджуючи такі проекти, у регіонах в останню чергу думають про екологію та кишеню громадян.
— Основним стимулом є не намагання покращити екологічні показники або ж бажання знизити вартість житлово-комунальних послуг для місцевих мешканців. Здебільшого органи влади вишукують можливість зменшити певні видатки з місцевого бюджету. Насамперед на утримання бюджетних установ чи зниження рівня дотування місцевих підприємств житлово-комунального господарства, — додав Л. Чорній.