Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк прокоментував ЗМІ ухвалення закону «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу». Наскільки прийнятий з урахуванням пропозицій Президента закон відрізняється від тієї редакції, що була схвалена парламентом у червні минулого року? В чому полягали основні зауваження глави держави?
— Як один із співавторів цього закону, хочу висловити жаль з приводу того, що Президент наклав вето на закон, який був прийнятий більш ніж конституційною більшістю Верховної Ради. Передусім закон було спрямовано на підвищення рівня соціального захисту працівників дипломатичної служби, статус яких порівняно з іншими державними службовцями незаслужено применшено.
Хіба справедливо, що сьогодні заробітна плата вітчизняних дипломатів, які працюють у центральному апараті МЗС України, незрівнянно нижча, ніж у працівників інших державних органів центрального рівня? Чи справедливо, що представники інших відомств, передусім військові та правоохоронці, які входять до складу дипломатичної місії, що виконує свої обов’язки в країнах, де ведуться бойові дії, отримують статус учасника бойових дій, тоді як дипломати, які працюють в аналогічних умовах, такого статусу не мають?
Держава, гарантуючи право усіх громадян на безоплатне здобуття загальної середньої освіти, в той же час не компенсує витрати українських дипломатів на здобуття загальної середньої освіти їх дітьми, які перебувають з ними за кордоном під час довготермінового відрядження.
Законом передбачалися зміни, які виправляли цю соціальну несправедливість. Переважна частина зауважень Президента стосувалася саме цих змін, які були вилучені з тексту закону. У результаті українські дипломати не отримали той рівень соціального захисту, на який вони заслуговують.
Або, наприклад, за чинним законом сьогодні людина, котра жодного дня не працювала в системі органів дипломатичної служби, вступивши на роботу до адміністрації Президента чи апарату Верховної Ради, отримує дипломатичний ранг, до якого кадрові дипломати «йдуть» роками своєю щоденною наполегливою працею. Ідея полягала в тому, щоб хоч трохи виправити цю диспропорцію і зробити справедливим присвоєння рангів усім дипломатичним працівникам. Президент запропонував ці новели вилучити.
— Як оцінюєте прийнятий закон, адже ви голосували за прийняття його в цілому з урахуванням зауважень Президента?
— Голосуючи за закон в цілому, я виходив з того, що на даному етапі варто зберегти та ввести в дію хоча б частину тих позитивних напрацювань, які є в законі. Все ж таки робота над законопроектом, в якій я брав активну участь, була проведена колосальна.
На жаль, профільний комітет, розглядаючи вето Президента, погодився з усіма пропозиціями глави держави, якими автори законопроекту пропонували ввести цілий ряд новел, які б урівнювали статус соціального захисту дипломатичних працівників з іншими категоріями державних службовців. Дивно також було і те, що зауваження Президента представляв міністр закордонних справ, який погодився з усіма пропозиціями Президента, в тому числі з вилученням низки соціальних гарантій для дипломатів.
— Чи сприятиме закон більш ефективному вирішенню органами дипломатичної служби поставлених перед ними завдань у сфері зовнішніх зносин?
— Хочу сказати, що, незважаючи на відхилення Президентом пропозицій про соціальний захист дипломатів, закон не втратив своєї актуальності. Документом урегульовано порядок присвоєння дипломатичних рангів. Так, у нас не було визначено, як дипломатичні ранги співвідносяться з рангами державних службовців. А це важливо при визначенні розміру пенсії, що буде виплачуватись дипломату. Крім того, на рівні закону закріплено, що компенсаційні виплати в іноземній валюті, що отримують працівники дипломатичної служби під час довготермінового відрядження, не підлягають оподаткуванню. Встановлено, що час перебування за кордоном дружини (чоловіка) працівника дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби, зараховується до їх страхового стажу. Адже вони залишають свою роботу, від’їжджаючи за кордон зі своїм чоловіком (дружиною), не за своєю волею. Закріплена вимога щодо обов’язкового медичного страхування працівників дипломатичної служби, які направляються у довготермінове відрядження, тощо.
Тому закон є надзвичайно важливим і його вже давно чекали українські дипломати. Разом з тим робота над удосконаленням чинного закону має тривати. Обов’язково скористаюся своїм правом законодавчої ініціативи, щоб запропонувати парламенту ще раз розглянути і прийняти ті позитивні напрацювання щодо захисту прав дипломатів, які було вилучено.
