Не квітами і тостами з шампанським, а жалобною молитвою у церкві села Дубове, що на Ковельщині, відзначали волинські журналісти 75-річчя заслуженого журналіста України, багаторічного редактора газети «Волинь», лауреата премії імені Ярослава Галана Полікарпа Шафети.
Його серце перестало битися 27 листопада 1996 року через дві години після пленуму обласної журналістської організації, яку Полікарп Гервасійович очолював протягом двох десятиріч. Того дня, ніби відчуваючи щось погане, він говорив про необхідність підтримувати матеріально і морально ветеранів-журналістів, про обов’язок берегти один одного, не принижуватись до зведень рахунків. А себе не пошкодував, бо з самого ранку почувався зле.
Йому було важко у ті переломні для України роки. Минуле не відпускало від себе, майбутнє, в яке прагнув, неохоче пускало до себе. Недруги, а їх у бойового публіциста не бракувало, бачили вагання редактора і часто боляче ранили його зранену постійною боротьбою душу. Серце не витримало напруги.
Волинянам Полікарп Шафета запам’ятався як яскравий журналіст, автор багатьох публіцистичних книг. Газета «Радянська Волинь» (згодом «Волинь»), яку він редагував протягом чверті століття, була однією з найавторитетніших обласних видань України. Її тираж у невеличкій області, з населенням трохи більше мільйона чоловік, сягав 250 тисяч примірників. Саме це вже було своєрідним рекордом, так саме як і його беззмінне редакторство. Переконаний: якби не нагла смерть, на цьому посту він залишався б і зараз. Яскравий і непересічний талант Полікарпа Шафети розкрився ще під час навчання на факультеті журналістики Львівського державного університету. Його знання були відзначені спочатку сталінською, а потім — ленінською преміями. Це був справжній лідер газетної справи, який вправно вів свій редакційний колектив по розбурханому морю тогочасного життя, вивівши його на найвищий гребінь читацької довіри і популярності.
Напередодні ювілею, на будинку №9 по вулиці Світлій в Луцьку, де жив Полікарп Шафета, відкрили меморіальну дошку. Першу на честь волинського журналіста, на жаль — посмертну. На ювілейному пленумі обласної організації Національної спілки журналістів України відбулася літературна година, приурочена пам’яті Полікарпа Шафети та презентація його книги «Щоденник без цензури». Упорядником видання і автором передмови «Час вибрав його» стала дружина Полікарпа Шафети і його вірний товариш Галина Степанівна.
«В добру путь, Україно», такою фразою завершувалася остання прижиттєва книга великого Журналіста «В Америці, в Кремлі і на Волині». Дорога ця виявилася аж надто тернистою для його і нашої Вітчизни. То ж подолаймо її достойно.
На знімку: меморіальна дошка на будинку №9 по вулиці Світлій, де жив Полікарп Шафета.
Фото автора.
