Донецький національний український музично-драматичний театр інсценізував казку Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха». Режисер-постановник Ганна Цибань упевнена, що ідея казки близька і дітям, і батькам.
«У 1950-ті роки, коли Астрід Ліндгрен писала цю історію, у Швеції батьки багато працювали, а діти розпоряджалися своїм часом на власний розсуд, — пояснила режисер. — Або від них вимагалося бути маленькими дорослими. Пеппі повернула дітям дитинство. Нам здається, нинішня ситуація дуже схожа. Батьки хочуть, щоб дочка чи син відповідали їхнім уявленням. І діти перестають бути дітьми. А ми кажемо їм: ідіть, гуляйте, спілкуйтеся із однолітками. Але ж сьогодні комп’ютер замінює ігри в колективі. Коли я писала сценарій свята для малюків, програма перевірки орфографії на комп’ютері постійно підкреслювала слова «Баба Яга». Немає такого поняття у лексичному запасі комп’ютера! З другого боку, ми звертаємося до батьків. Згадайте, як ви були малими. Давайте не будемо егоїстами й дозволимо дітям бути самими собою».
Реакція публіки підтвердила: з вибором постановки в театрі не помилилися. Бешкетниця Пеппі у виконанні Оксани Плюхи (на знімку) швидко завойовує серця малюків. Яскраве дійство підкреслюють декорації-трансформери. Робота творчої групи (художник-постановник Олена Карпенко, музичне оформлення Юрія Квасниці, балетмейстер-постановник Василь Маслій, хормейстер Тетяна Пащук) допомагає пригадати безтурботне дитинство і зрозуміти, що добре серце в житті важить більше, ніж гарні манери.
