Юрій Олійник із Рихальського Ємільчинського району має незвичайну нагороду — відзнаку «За сумлінне батьківство». Річ у тім, що, коли не стало дружини, він почав сам виховувати дев’ятьох дітей, хоч багато хто у селі й радив віддати їх у сиротинець.
Старша Марина вже мешкає окремо, по сусідству, чекає дитину. Світлана і Дмитро навчаються у Новограді-Волинському та Житомирі: донька освоює фах швачки-вишивальниці, а син — робітничу професію. Живе окремо і Василь, якому вже 22 роки.
Біля батька лишилися менші, ще школярики: троє дівчат і двоє хлопців. По господарству пораються гуртом. Дівчата кухнею й оселею опікуються, а хлопці дрова носять, гусей і курей доглядають, на городі трудяться. В їхній оселі хоч і немає особливих розкошів, але було чистенько й затишно, коли ми до них завітали. Біля теплої плити муркотів чорний котик. Ще одного улюбленця — кролика — менші діти носили на руках і гладили. Символи 2011 року почувалися в оточенні батька та його дітей як ще двоє «паростків» цієї родини — спокійно та впевнено.
Юрій Йосипович зізнається, що нелегко іноді буває проблеми такої великої сім’ї залагоджувати, адже і нагодувати, і взути-вдягнути, і забезпечити всім необхідним для навчання стількох синів і доньок непросто. Але він пишається навіть найменшим досягненням у школі чи коледжі кожного зі своїх дітей і підтримує їхні захоплення.
