Чим запам’яталася минула сесія, що вдалося, а що не вдалося зробити? На це запитання відповідають представники парламентських політичних сил.
В’ячеслав Кириленко, фракція «НУ—НС», депутатська група «За Україну»:
— Звичайно, будь-яка сесія дає корисні для країни закони, однак мене тривожать тенденції, що склалися під час останньої сесії, коли, наприклад, «Дні опозиції» перетворюються на фарс, тож опозиція не може провести навіть слушні законопроекти. Ці тенденції потрібно рішуче ламати, щоб вони не мали місця під час наступної сесії. Зокрема, в майбутньому не можна допускати таких необдуманих дій, що мали місце з Податковим кодексом, протистояння довкола якого збурило всю країну. Але ж перед цим більшість відкинула тисячі слушних поправок, у тому числі від депутатської групи «За Україну», які б змінили обличчя цього законопроекту. А що їх враховано не було, то це й призвело до «податкового майдану».
Чи погляньмо на те, як приймався держбюджет на 2011 рік. Незважаючи на те, що ця процедура чітко прописана в Бюджетному кодексі, його було ухвалено за 30 хвилин. При цьому також було відкинуто тисячі поправок, котрі могли якісно покращити цей документ. Отож іще раз повторюю — такі тенденції потрібно рішуче зламувати, бо інакше під час наступної сесії у парламенті буде ще менше парламентаризму, що нікого не може задовольняти.
Володимир Макеєнко, фракція Партії регіонів:
— Насамперед хочу зазначити, що країна увійшла у 2011 рік з новим бюджетом, до того ж його було ухвалено на основі нового Податкового кодексу. І хоч би яким болючим цей Податковий кодекс був, важливо, що парламентська більшість таки взяла на себе відповідальність і схвалила документ, котрий лежав десятки років, але всі боялися за нього братися, бо розуміли, що він викличе в суспільстві різну реакцію. Звичайно, цей Податковий кодекс не ідеальний, тож до нього вноситимуть зміни та доповнення, але потрібно було зробити цей перший крок, і ми його зробили. Так само тривають зміни в судовій системі, відбулося повернення до Конституції 1996 року, хоча це більше справа Конституційного Суду, проте парламент ухвалив в цьому контексті низку важливих рішень. Паралельно проводиться адміністративна реформа, зокрема, йдеться про скорочення значної кількості чиновників. Важливо зазначити, що парламент увійшов у плановий режим роботи. Нещодавно на засіданні Регламентного комітету ми затверджували план законодавчої роботи на наступну сесію, і я повинен сказати, що він не містить жодних питань, котрі вже давно чекають на розгляд. А це означає, що в парламенті нині немає якихось пекучих питань, котрі переходили із сесії в сесію, однак їх не вдавалося ухвалити.
Олег ЗарубІнський, фракція Народної партії:
— Що б там хто не говорив, але впродовж останньої сесії парламенту вдалося ухвалити чимало важливих питань. Насамперед, коли йдеться про організацію роботи Верховної Ради, то, незважаючи на деякі «одіозні дні», переважна більшість засідань проходила в нормальному робочому режимі. Здається, що повноцінна робота парламенту була заблокована лише впродовж восьми днів.
Якщо ж оцінювати роботу парламенту з точки зору ухвалених законів, то, вважаю, було б неправильно зводити мову до декількох найрезонансніших документів, бо серйозні зміни торкнулися фактично кожної галузі: і в інформаційній сфері, й у сфері захисту прав людини, і в рекламній сфері, і в міграційному законодавстві... Тому, якщо оцінювати за 12-бальною шкалою, то, вважаю, що парламент спрацював десь на 8 балів. А якби ще було поменше людей, котрі поза межами Верховної Ради критикують її роботу, а насправді є прогульниками, то результати були б ще кращі. Втім, це особливість не лише минулої, а всіх сесій.
Володимир ЯворІвський («БЮТ-«Батьківщина»):
— Вважаю, це була одна із найбездарніших сесій українського парламенту. Маю моральне право про це казати, бо, фактично, пережив їх майже всі. Чим бездарна? Вона просто завдала великого удару українській і без того рахітичній економіці. Маю на увазі Бюджетний кодекс, який викликав колосальний спротив суспільства і фактично народив середній клас. І ми побачили, що він таки є, цей клас. Друге — бездарні зміни Конституції. Це просто намагання відкрутити плівку назад, перекреслити п’ять років життя і розвернути Україну на 180 градусів. Йдеться, звичайно, і про штучне утворення більшості, в якій не допускається ніяке інакомисліє, а тільки помах руки одного з регіональних вождів вирішує будь-яке питання. І про внесення закону, який страшенно детонує в українському суспільстві — закону про мови. Це і соціальні помилки, які допустив парламент. Бо майже нічого не зроблено на користь простолюду, щоби він хоч трішечки став, якщо не багатший, то щоби хоч поліпшилося його життя.
Через це я дуже негативно оцінюю цю сесію. Радий, що вона вже закінчилася. Дай Боже, щоб наступна була розумнішою. Але сьогодні кидати чепчики і чекати кращого я не можу. Бо там маячать інші кодекси. Скажімо, про працю, пенсійна реформа і тому подібне. Ми переживаємо важкі часи. Дуже шкода, що своє 20-річчя Україна зустрічає ось у такому стані.
Євген Царьков (КПУ):
— Старт сподобався тим, що ми кілька разів голосували за деякі документи 300 голосами. Ми задоволені, що в цій повістці не було, і, сподіваємося, не буде, за вимогою нашого лідера фракції, таких законодавчих актів, як, наприклад, Житловий кодекс. Але це дуже обережні перспективи. Водночас категорично незадоволені тим, що втрачаємо союзників у парламенті із фракції Народної партії у земельному питанні. Я знаю, що і Катерина Ващук, і Сергій Гриневецький, і Олег Зарубінський послідовно обстоювали інтереси села, тож заяви про те, що вони можуть підтримати старт продажу землі, нас насторожують. Ми могли би разом стримувати олігархів і в біло-синій, і в оранжевій частині залу. Якщо майбутні парламентські слухання стануть обговоренням процесу в ключі того, що нам слід спочатку зробити земельний кадастр, державний земельний банк для повного контролю, а лише потім підходити до питання про землю — це було б хорошим знаком. Якщо ж це робитиметься, щоб підігнати процес реформи, і в залі представники олігархів говоритимуть, що пора землю зробити товаром, ми категорично не згідні з такою позицією.
Загалом, з точки зору політичної стабільності, роботою минулої сесії, без таких зовнішніх подразників, як Трудовий кодекс і пенсійна реформа, ми задоволені. Потішили виступи представників МВС та Генпрокуратури. Раніше з трибуни виступали більше політики, аніж практики. Тепер це змінилося. Сесія показала, що жорсткість влади до певної межі потрібна. Але не безмежна, а послідовна. Треба працювати згідно з тим планом, який є. І можна побачити, що вже котрий місяць поспіль завдяки згуртованості в залі і в президії маємо на порядок вищу продуктивність роботи, ніж напередодні.