Про невідворотність кардинальних змін у пенсійному забезпеченні в Україні серйозні розмови вже точаться впродовж останніх 8—10 місяців. Та щойно на розгляді у парламенті з’явився законопроект 

№ 7455, з якого, зрештою, і повинна розпочатися пенсійна реформа в країні, у суспільстві зчинився справжній галас. Страхи людей підігрівалися опозиційними силами. Врешті-решт, у народу склалося таке страшне уявлення про прийдешні трансформації, що у деяких професійних колах виникла справжня паніка. Як, приміром, у правоохоронній системі, де на заслужений відпочинок зібралися вийти одразу всі міліціонери, які мають вислуги 20 і більше років.
Тож чиї інтереси уряд збирається покласти на вівтар реформ передусім, журналіст «Голосу України» з’ясовував у віце-прем’єр- міністра Сергія ТІГІПКА, який зізнався у своїй щирій зацікавленості у тому, аби ЗМІ не займалися критиканством, а глибше розбиралися у дискусійному питанні.
— Сергію Леонідовичу, ще з півроку тому урядовці запевняли населення в тому, що пенсійний вік не підвищуватимуть. Мовляв, Кабмін знайшов інші компенсатори, щоб задовольнити вимоги Міжнародного валютного фонду. Що то за механізми і чи здатні вони розв’язувати проблему дефіциту Пенсійного фонду? Чому все-таки Україні доводиться піднімати пенсійний вік?
— У короткостроковій перспективі компенсатори ми маємо. В середньостроковій і довгій перспективі таких компенсаторів у держави немає. Якби стояло питання знайти кошти на наступний рік, то уряд, звісно, знайшов би гроші, щоб поліпшити ситуацію. Але якщо розглядати проблему в середньостроковій перспективі, то маємо враховувати співвідношення працюючих до пенсіонерів у майбутньому.
Вимушений зауважити, що й безробіття, безумовно, впливає на ситуацію. Хоча й не істотно. У деяких галузях у нас уже є проблема з робочою силою. Я зустрічався з інвестором з Луганської області, який займається вугільною промисловістю. У нього дві шахти, і він запевняє, що хоч сьогодні візьме на роботу 500 осіб. Та там на сьогодні — нестача робочих рук. Однак лише за рахунок створення і поновлення робочих місць нам Пенсійний фонд врятувати не вдасться.
Підняття ж пенсійного віку дасть змогу насамперед збільшити кількість працюючих. Нині Кабмін робить крок, який допоможе не нинішньому уряду, а розв’яже проблему пенсійного забезпечення для наступних поколінь, для тих, хто піде на пенсію через п’ять—десять років.
— Підвищення пенсійного віку зачепить тих, хто проживає у так званих чорнобильських зонах? За нинішнім законодавством там люди йдуть на пенсію на п’ять років раніше, ніж на решті території України. Тобто — жінки у 50, чоловіки — у 55 років. Як у цих зонах вирішиться питання: зони будуть ліквідовані, чи люди будуть позбавлені спеціального статусу?
— Насамперед хотів би наголосити, що зміни у законодавстві не стосуються тих пенсіонерів, яким пенсії уже призначені. Пенсійна реформа, як закон, зворотної сили не несе. Тож нововведення торкнуться лише нових пенсіонерів, які збираються на заслужений відпочинок.
Усе, що стосується бюджетної сфери, яка має пільги, наприклад, вихід вчителів на дострокову пенсію при стажі 25 років — залишається. Тобто цих питань ми взагалі не чіпали. Те саме стосується і пільг по чорнобильській зоні для пенсіонерів. Тобто усе залишається, як і було.
— А державні і комунальні ЗМІ?
— Усі вони прирівняні до державних службовців. Таких категорій у нас з десяток — прокурори, судді, вчені, комунальні та державні ЗМІ і так далі. Тут будуть деякі зміни при обрахуванні пенсій. Перше — коефіцієнт. Цим категоріям працюючих при виході на заслужений відпочинок пенсія обраховувалася із заробітку аж до 90 відсотків. Нині максимально буде до 80 відсотків. Друге: якщо такі категорії громадян працюватимуть і після виходу на пенсію, то отримуватимуть не спеціальну пенсію, а трудову, себто розраховану за звичайним механізмом. Коли ж залишать місце роботи, їхня пенсія повністю перераховуватиметься.
Вихідна допомога для держслужбовців, як і раніше, лишилася на рівні 10 середніх окладів. А для вчителів, лікарів і працівників культури — 10 пенсій. Крім того, на зустрічах нас попросили звернути увагу ще й на соціальних працівників. Нині уряд обраховує, у що нам обійдуться ще й соціальні працівники, працівники інтернатів та інші. Можливо, додамо і їх до цієї категорії пенсіонерів.
— Директор Інституту демографії Елла Лібанова не раз заявляла, що однією із найболючіших проблем солідарної системи пенсійного забезпечення є існування в Україні великої кількості громадян, які мають спеціальні умови виходу на пенсію. Як от балерини, танцівники, які йдуть на заслужений відпочинок у 35 років. Вона пропонувала перекваліфіковувати їх і відправляти на пенсію на загальних підставах. Тож чи зміниться ставлення держави до таких категорій громадян?
— Ні, жодних змін щодо цих категорій працюючих нема. Ми їх не зачіпаємо.
— Прокоментуйте ситуацію зі змінами у пенсійному законодавстві стосовно правоохоронних структур, військових. Напередодні нового року в цих відомствах склалася непроста ситуація. Силовики, які мали вислугу понад 20 років, намагалися й досі намагаються терміново вийти на пенсію. Люди налякані, адже їм і працювати доведеться довше, і пенсію нарахують меншу. А ще майбутні пенсіонери побоюються обмежень у розмірах вихідної допомоги. Ходять чутки, що її обмежать до 30 тисяч гривень. До слова, сьогодні ці виплати подекуди сягають 200 тисяч і більше...
— Проблема в тому, що населення не читає урядових тлумачень, законів, а послуговується якимись чутками і пресовими повідомленнями, які не завжди відповідають дійсності. Що міняється для військових і прирівняних до них категорій? Міняється одне — практично лише вислуга років. Було 20, стане 25 календарних. Так як було в радянські часи. Збільшення пенсійного стажу вводитиметься рік у рік, впродовж п’яти років. І чому виникла така паніка, не знаю.
— Опозиційні депутати заявляють, що кількість тих, хто має право за нинішнім законодавством піти на пенсію з 20-річною вислугою, становить третину усіх працюючих у цих відомствах. Якщо всі разом підуть — з нинішніми пенсіями і нинішньою вихідною допомогою — Україну очікуватиме колапс. Такого навантаження не те що Пенсійний, державний бюджет навіть не витримає...
— Не думаю, що буде якийсь серйозний колапс через те, що всі, хто має з правоохоронців 20-річну вислугу, збереться на пенсію. Не думаю, що й усі так одразу підуть на заслужений відпочинок, адже зберігаються усі позиції для працюючих пенсіонерів і військових. Вони отримуватимуть і свою повну військову пенсію, і зарплату. Якщо ви пропрацюєте 25 років, то всі коефіцієнти, які призначалися для тих, хто працює більше 20 років, залишаються. Тобто механізм обрахування пенсій залишили попередній. Одне лише нововведення, і лише для того, щоб збільшити кількість працюючих і зменшити кількість пенсіонерів — це збільшення стажу до 25 календарних років. Це — радянський принцип. Тільки за радянських часів була ще умова, за якою дозволявся вихід на пенсію не раніше 45 років. Бо тоді добре розуміли, що це найдосвідченіші працівники і їх ще треба було потримати на роботі, це якраз фахівці — на вагу золота, що називається. А ми почали відпускати на пенсію і в 37, і в 38, коли на заслужений відпочинок йде фактично молода людина. Але ми не стали обмежувати це право. Ось такий у нас підхід.
— Тобто — і пенсію, і зарплату силовики після виходу на пенсію отримуватимуть у повному обсязі?
— Так, і повна пенсія, і зарплата.
— А одноразові виплати при виході на пенсію? Обмеження будуть?
— Залишається так, як і було — у них 30 окладів.
— Гадаю, це заспокоїть силовиків. Тепер — про інші спеціальні надбавки. Як щодо доплат за наукові звання, за звання заслужених — для журналістів, педагогів тощо. Чи будуть згідно з новим пенсійним законодавством в Україні ветерани праці?
— Нічого не міняється. Залишаються і заслужені, і ветерани праці.
— Стурбовані прийдешніми змінами не лише ті, хто ось-ось має піти на пенсію, а й молодь. Зокрема, мами, які сьогодні перебувають у відпустках по догляду за дитиною. Подейкують, що ті три роки, коли мами не працюють, а доглядають малят, не зараховуватимуть у трудовий стаж. Це так?
— Ні, таких змін немає. Час по догляду за дитиною враховується у трудовий стаж при нарахуванні пенсії. Мало того, є нововведення, за яким ті три роки «виймають» жінкам при обрахунку середньої заробітної платні. Тому жінки при нарахуванні пенсії матимуть кращі коефіцієнти.
— Чи є у вас гарні новини для підприємців? Вони сьогодні чи не найбільше скаржаться на утиски з боку держави?
— Стосовно підприємців. Давайте будемо відверті: вони до солідарної системи сплачують мінімум, тож мінімальну пенсію й отримають. Це, на сьогодні, я вважаю, досить справедливо. Якщо підприємець до початку своєї бізнес-діяльності мав якийсь трудовий стаж, умовно кажучи, рік чи 10, виходячи з цього стажу і з його заробітків за формулою буде нараховуватись і пенсія. Звісно, вона може виявитися нижчою, ніж мінімальна. Тож, за нашими принципами, необхідну суму до мінімальної — 750 гривень — йому додасть Пенсійний фонд. Хоча роботодавці щодо такого підходу ставляться дуже жорстко. Вони відкрито заявляють: ми не збираємося утримувати всіх, хто сьогодні займається бізнесом. І показують на цифрах, скільки сплачується в Пенсійний фонд за працюючого на підприємстві, працівник якого, вийшовши на пенсію, отримає в середньому 1127 гривень. У той же час підприємець, не роблячи практично жодних відрахувань до солідарної системи, отримує із загальної каси 750 гривень. Це дуже дискусійне і складне питання.
— А як, на вашу думку, має бути в ідеалі?
Бо у нас якщо пільги чорнобильські — то всім, і багатим, і бідним. Реально така практика не дає нам можливості боротися з бідністю. Підхід повинен бути персоніфікованим. Платити багатим нарівні з бідними  вважаю соціальною несправедливістю. Нам треба зважувати на матеріальний стан не лише однієї людини, а й її родини. Та то вже — розмова про соціальну реформу. Найближчим часом ми говоритимемо й про це...