Розмову з прокурором Рівненської області Василем Присяжнюком побудувала таким чином, щоб наші читачі могли отримати відповіді на запитання, які сьогодні їх хвилюють і про які пишуть у своїх листах до редакції. Цікавляться вони, зокрема, тим, як органи прокуратури борються з корупцією, хабарництвом.
— Минулого року за скоєння корупційних злочинів притягнуто до відповідальності 50 осіб (у 2009-му — 37), крім того, 16 — за хабарництво. Так, на стадії завершення кримінальна справа стосовно судді Корецького районного суду за фактом одержання хабара — обвинувачена та її захисник знайомляться з матеріалами справи, — розповідає прокурор області. — Уже перебувають у суді кримінальні справи щодо двох працівників міліції, котрих звинувачують в отриманні хабарів. Притягнуто до кримінальної відповідальності і капітана Корецького райвідділу міліції, який продавав наркотики. Порушено кримінальну справу і триває досудове слідство стосовно службових осіб Головного управління житлово-комунального господарства Рівненської ОДА, які безпідставно перерахували одному з приватних товариств 184 тисячі гривень бюджетних коштів нібито на ремонт ліфта в одному з багатоквартирних будинків Рівного.
Із досьє «Голосу України»
Василь Присяжнюк — прокурор Рівненської області, заслужений юрист України, державний радник юстиції 2-го класу, почесний працівник прокуратури України. Освіта вища — закінчив Харківський юридичний інститут (нині Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого). За високі досягнення в боротьбі зі злочинністю нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружений, має двох синів.
Що стосується адміністративної корупції, то торік правоохоронними органами складено 149 протоколів про корупцію, до адмінвідповідальності притягнуто 115 посадовців (серед них 9 працівників ОДА, 7 — райрад і РДА і 7 працівників правоохоронних органів). Минулого року направлено до суду 12 кримінальних справ з ознаками організованого злочинного угруповання. Під час розгляду в судах 41 кримінальної справи стосовно корупції у двадцяти судом застосована така міра покарання, як позбавлення чиновників права обіймати певні посади.
— Голова Рівненської ОДА Василь Берташ серйозно взявся за медичну галузь, яка, судячи з повідомлень на «гарячу» телефонну лінію, є досить корумпованою. Скільки випадків корупції в медицині торік виявила прокуратура?
— Упродовж 2010 року органами прокуратури області порушено дві кримінальні справи щодо працівників закладів охорони здоров’я. Одна з них — стосовно лікаря Гощанської лікарні за фактом незаконної видачі ним рецептів на право придбання психотропних препаратів (за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 319 КК України). Інша справа порушена прокурором м. Рівне за зверненням потерпілої Ю.В. Бобер за фактом неналежного виконання професійних обов’язків працівниками комунального закладу «Рівненський обласний перинатальний центр» (за ознаками злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 140 КК України). Ця справа перебуває у провадженні слідчого відділу Рівненського міськвідділу міліції.
Крім того, в нинішньому році органи прокуратури Рівненщини виявили факт вимагання та одержання хабара лікарем-ендокринологом Сарненської центральної районної лікарні за виписку рецептів на безкоштовне отримання лікарського засобу «Інсулін».
— Мабуть, люди бояться відверто скаржитись на лікарів, оскільки в будь-який момент можуть стати їхніми пацієнтами. Але чи виявлено прокуратурою випадки зловживань чиновниками від медицини, тими, хто безпосередньо розпоряджається бюджетними коштами?
— Перевірки використання бюджетних коштів проводяться постійно на виконання вимог Президента України та Генеральної прокуратури України, а надто — у сфері медицини. У січні 2010 року прокурор м. Рівне виявив факт ввезення через митну територію України медобладнання, закупленого за бюджетні кошти для станції «Швидкої медичної допомоги». Однак, як з’ясувалося, зазначена техніка не внесена до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, через що її подальше використання неможливе. Унаслідок таких дій збитки для держави становлять 67 тисяч гривень. Кримінальну справу прокурор порушив за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення та розтрата чужого майна, вчинені у великих розмірах), ведеться слідство.
— Василю Степановичу, украй актуальні для Рівненщини проблеми: незаконний видобуток бурштину, після якого території нагадують місячні пейзажі, а також масові незаконні вирубки лісів. Якщо в розв’язанні першої проблеми надії покладалися на прийнятий парламентом, але заветований Президентом України Закон «Про бурштин», то для притягнення до відповідальності лісокрадів є всі передбачені законодавством механізми. Що, на вашу думку, заважає тому, щоб захист лісів від незаконних вирубок був більш відчутний? Чому лісокради почуваються, наче риба у воді? Чи виявлено прокуратурою, іншими правоохоронними органами факти кришування лісокрадів?
— Справді, ліси, які займають понад 40 відсотків території області, потерпають від незаконних вирубок. Особливо в північних районах. Тільки в Рокитнівському торік виявлено і припинено діяльність 130 незаконних пилорам. Боротьба з лісовими вандалами ведеться постійно і дає плідні результати. У семи кримінальних справах, порушених минулого року за фактом незаконної рубки лісу, обвинувальні вироки судом постановлено стосовно 12 осіб.
Однак відомо, що ліс іноді вирубується з відома і за безпосередньої участі самих охоронців лісу. Так, Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор розслідував та скерував до суду кримінальну справу, порушену за фактом неналежного виконання своїх службових обов’язків головним лісничим «Дубровицького держспецлісгоспу», наслідком чого стала незаконна рубка 30 дерев, державі завдано збитків на суму більш як 53 тисячі гривень. У справі триває судовий розгляд.
Ще однією причиною невикорінення самовільних рубок, на мою думку, є м’які міри покарання порушників. Адже досі особи, які вчинили незаконні рубки, в більшості випадків відбувалися штрафами та обмеженням волі з іспитовим строком. У судових засіданнях підсудні свою вину повністю визнають, у скоєному щиро каються. Однак — дерева вже зрубано... Переконаний: боротьба з лісопорушниками буде ефективна лише тоді, коли винні нестимуть реальну, а не умовну міру покарання.
— У всіх на слуху випадки тортур працівниками міліції людей, які перебувають під слідством. Що це: чутки чи реальність?
— Жорстокого катування людей не було, однак, справді, порушено шість кримінальних справ стосовно працівників міліції, які застосовували силу до підсудних і людей, з якими працювали в оперативних і кримінальних справах. Шість працівників міліції притягнуто до відповідальності. Хоча в більшості випадків потерпілим завдано легких тілесних ушкоджень, але, на моє тверде переконання, такого не повинно бути. Ми маємо добувати докази інтелектом, а не силою. Ми повинні якісно проводити досудове слідство, щоб на лаву підсудних не потрапляли невинні, як це було, скажімо, з громадянином Федоровим, якого у 2002 році засудили, а згодом з’ясувалося, що він невинний. Його вже немає в живих, але рідним Федорова дуже важливо було дізнатися, що його визнано невинним.
Загалом за неналежну роботу майже 700 працівників право- охоронних органів (міліції, податкової міліції, СБУ) притягнуто до адміністративної відповідальності; до кримінальної — за злочини, зловживання, хабарництво, катування людей — 16 працівників міліції, 3 — податкової адміністрації, 2 — митниці.
— Головне завдання прокуратури — це захист конституційних прав громадян. Що зроблено в цьому напрямі?
— Захищаючи конституційні права громадян та інтереси держави, прокурори порушили в порядку нагляду 329 кримінальних справ (95 відсотків цих справ уже скеровано до суду). За документами прокурорського реагування притягнуто до відповідальності 4718 посадових осіб, відшкодовано 140 мільйонів гривень, у тому числі виплачено працівникам підприємств, установ, організацій понад 33 мільйони заборгованої заробітної плати. І все-таки на Рівненщині нині людям заборгували 7,6 мільйона гривень у зарплаті, 5,2 мільйона гривень із них — це борги на шести підприємствах, які підпорядковані, в тому числі, й Міністерству оборони, та підприємствах-банкрутах, які практично не працюють.
Реально поновлено права понад двох тисяч неповнолітніх, на їхню користь стягнуто майже три мільйони гривень. Органами прокуратури області торік за матеріалами перевірок в інтересах дітей порушено 49 кримінальних справ. Із них стосовно батьків за злісне невиконання ними обов’язків з догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки; за злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх, які перебувають на їхньому утриманні; за примушення дітей до занять жебрацтвом. Крім того, прокурори районів і міст направили до суду майже шістдесят позовів про позбавлення батьківських прав, 40 із них уже розглянуто і задоволено.
— До речі, щодо роботи з листами і зверненнями громадян. Користуючись нагодою, хочу подякувати за те, що прокуратура реагувала на проблеми, порушені читачами «Голосу України» у своїх листах. Це стосувалося і конфлікту мешканців сіл Великоозерянської сільської ради Дубровицького району з єгерем мисливського господарства «Залужжя», нецільового використання землі в Рівному та інших. І все-таки насамкінець нашої розмови хотілося б почути вашу оцінку стану законності в нашій області.
— Дякую за добрі слова на адресу прокуратури. Сподіваюся, що й надалі наша співпраця із ЗМІ буде довірливою і прозорою. Що стосується другої частини вашого запитання, то криміногенну ситуацію в нашому регіоні я б оцінив як непросту. Міркуйте самі. У минулому році в області зареєстровано 7386 злочинів (це на 6,1 відсотка більше, ніж у 2009-му, тоді як загалом у державі цей показник становить 15,2 відсотка. Збільшилось число злочинів, скоєних у нетверезому стані, неповнолітніми, не вдалося уникнути зростання крадіжок майна. Тим часом завдяки скоординованим заходам правоохоронних органів спостерігається зменшення кількості особливо тяжких злочинів, умисних вбивств, розбоїв, грабежів. Загалом працівники прокуратури, на мою думку, попрацювали торік на належному рівні — досягнуто позитивних результатів з більшості напрямів діяльності. Але цьогоріч повинні попрацювати зразково.
— Цього вам щиро бажаю. Дякую за розмову.
Розмову вела Олександра ЮРКОВА.
Рівне.