Підрозділів спеціального призначення у нас більше, ніж може собі дозволити платник податків. Спецназ є в СБУ, МВС, Міноборони, у прикордонних і внутрішніх військах. До слова, про підрозділ «Барс», «морських котиків», гірських стрілків — універсальних солдатах ВВ автор свого часу писав.

 

А от про тюремний спецназ не доводилося. Відомості про нього донедавна зберігалися за сімома печатками. У нього навіть назви немає — тюремний та й годі. Місце прописки — Державний департамент України з питань виконання покарань.

Розповідаю про цю мобільну групу не випадково. За твердженням однієї із правозахисних груп, саме маски-шоу ввірвалися нещодавно до Кам’янської виправної колонії № 101 і жорстоко побили засуджених. Фото зі слідами знущань на тілах були передані на свободу й розміщені на сайті правозахисників.

Чи було введено до ВК загін людей «у масках без розпізнавальних знаків на формі, озброєних дерев’яними молотками й гумовими кийками»?

Щоб з’ясувати це, я вирішив зустрітися з потерпілими, імена яких оприлюднені через Інтернет.

Одразу зазначу — спілкувалися вони з журналістом без особливого інтересу. «Набридло товкти в ступі одне й те саме», — сказав Юрій П-в, один з «активістів», котрі вимагали комісій і ЗМІ, які «надали б суспільству об’єктивну та професійну інформацію про те, що відбулося».

Комісії й журналісти ринулися в колонію, чого зеки, мабуть, не очікували. Прокуратура, скажемо наперед, після перевірки відмовила в порушенні кримінальної справи «у зв’язку з відсутністю події злочину». Це, втім, не перешкодило керівництву Держдепартаменту дійти відповідних висновків, суворо запитати з підлеглих за сам факт порушення спокою у ВК-101.

Але мене цікавило одне: влаштовувалося маски-шоу чи хтось у черговий раз спровокував заворушення у своїх інтересах?

Отже, свідчить тричі судимий Сергій І-н:

— Мене мутузили в серпні й вересні в черговій частині двоє невідомих мені працівників. Про маски-шоу нічого не знаю.

Небагатослівним був і Віталій Б-й, судимий вісім (!) разів:

— Ніхто мене не дубасив, але претензії до адміністрації маю: часто необґрунтовано карають. Їхні дії не оскаржував.

Валентин Г-н був більш говіркий:

— Молотком мене не били, спецназу не було. А знущався наді мною Г., оперативник, у кабінеті начальника оперчастини. Претензії? Робота важка, платять копійки. Контракт (? — Авт.) з нами не укладали. Я не хочу працювати на таких умовах. Чи скаржився? Ні. Як потрапили мої фото із синцями на тілі в Інтернет, не знаю.

Не можна приховати, що В. Г-н у місцях позбавлення волі з 15 років. Нині йому 22. У перервах між відсидками (чотири судимості) трудився неповний рік. Майже всі 17 стягнень від керівництва ВК-101 — за відмову працювати. «Тому що без контракту».

Попри його задерикуватість і показний «пофігізм», я Валентину співчував. Може, тому, що молодість свою він поклав на тюремний вівтар. Може, тому, що єдине світло у вікні — знайома дівчина (батьки й брат не спілкуються зі злодієм-рецидивістом). Але бравуванням незнання порядків і законів у зоні він тільки налаштовував проти себе.

Найбалакучішим виявився Юрій П-в, який з порога заявив, що давати інтерв’ю набридло:

— Так, били мене Г. та інший оперуповноважений І. Судмедексперт зняв побої, знаєте. Про все, що з нами тут коять, розповідаю по телефону сестрі. Начальникам і прокурорам не кланявся. Режим влаштовує, годують стерпно, от тільки не били б...

Чи треба казати, що оперативники потрапили під контроль «ока государевого». Але хто доведе, що «забіяки» знущалися над контингентом: оперативні дії проводяться сам на сам, камер спостереження в кабінетах немає. Але головне з’ясовано: маски-шоу у ВК-101 не засвітилися.

Тоді чиїх рук садна демонстрували «потерпілі» на сайтах Інтернету?

Із акта судово-медичного дослідження:

«У засудженого Юрія П-ва встановлено синець в області грудної клітини, садна в області прямого передпліччя... Ці ушкодження утворилися від дії тупого предмета... Ділянки тіла, на яких виявлені тілесні ушкодження, доступні для рук П-ва» (виділено мною. — Авт.).

Подібні висновки й щодо інших побитих. Що ж означає «...ділянки... доступні для рук»?

Представники ЗМІ, громадських організацій, судмедексперти, котрі прибули до ВК-101 по гарячих слідах, констатували: засуджені вдалися до так званої мастирки — імітації тілесних ушкоджень. Зокрема, судмедексперт Микола Бірюков зазначив, що синці не можуть зійти за 5-6 днів, за цей час вони тільки міняють колір. А щоб зійшли побої й гематоми, треба два тижні мінімум. А у «побитих», як після сеансу Кашпіровського, все «розсмокталося» на диво швидко. Отож наяву безглузда спроба видати легке «теловредительство» за побої, вважають медики.

...Павло Кравчук, начальник сектору обласного управління держдепартаменту з питань виконання покарань (УДДПВП) переконаний, що засуджені домагалися послаблення режиму й перевіряли адміністрацію на принциповість і твердість. Він розповів, що слід від удару тупим предметом, скажімо, кийком, можна зробити за допомогою кружки, якщо катати її по спині три-чотири хвилини... До слова, три десятки новеньких, які прибули восени, не підтвердили, що в колонії були маски-шоу й масове побиття. Своє «фе» висловили й ті, кого без їх відома на сайті назвали серед 27 чоловік, готових покалічити себе. Такі закони у зеків: кожний відповідає за себе й не терпить, коли за нього хтось щось вирішує.

...Ніколи не сумнівався, що по той бік тюремного паркана застосовують заходи фізичного та психологічного тиску. До того ж обопільно: окремі працівники колонії — на злочинців, непримиренні борці із системою — на адміністрацію.

У Кам’янській ВК-101 «негативно налаштовані рецидивісти» намагалися «провчити» керівництво, спровокувавши «масове побиття». Не вийшло.

Але краще нехай шляхом мастирки буде «побито» мужиків, ніж руками професіоналів з тюремного спецназу.

 

Вольнянський район

Запорізької області.