Відбуксировані з набережної Дніпра ресторани та готелі витісняють городян з узбережжя і пляжів
Ще недавно кияни раділи: транспортна прокуратура столиці повернула їм набережну Дніпра у центрі міста. Власники дебаркадерів з плавучими ресторанами та готелями змушені були забрати звідси своє добро. Адже доморощені «титаніки» намертво вгризлися і в річку, і в причальну стіну. Тож руйнувався причал, погіршувалися якість води та дно річки, куди ці заклади здебільшого зливали відходи. Та й, на думку фахівців, київська набережна непридатна для тривалого швартування багатотонних суден.Віднині вона використовуватиметься за призначенням — як споруда, що закріплює берег. За словами начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управління нагляду на транспорті прокуратури Києва Володимира Грищенка, відбуксирування плавучих закладів здійснювалося у рамках кримінальної справи. Її було порушено торік за фактом зловживань керівниками компаній судновласників і недбалості співробітників Фонду держмайна, які видавали дозволи на швартування суден. Крім того, за повідомленням начальника комунального об’єднання «Інститут генерального плану» Сергія Броневицького, з усіх об’єктів, що були на набережній, з Головархітектурою був узгоджений лише один.
Набережна спорожніла, але мешканцям столиці від того аж ніяк не краще: дебаркадери з «коритами» на них рушили не так уже й далеко. Вони вже окуповують лівий берег Дніпра, перебазовуються у його київські затоки — до Жукова острова, Гідропарку, мостів метро та Патона, «прописуються» там, позбавляючи городян пляжів і зон відпочинку. Замахнулися навіть на... Русанівську набережну!
У цьому зв’язку — питання: дебаркадери були виселені з набережної, зокрема й тому, що їх власники здійснювали несанкціоновані будівельні роботи, монтували палі в дно річки, неправильно закріплювали судна біля причалів, а чимало їх були намертво приварені до конструкцій, які не призначені для швартування. Про супроводжуючий таку діяльність бруд і відходи — годі казати. А що, власне, змінилося нині?
Приміром, дебаркадер з арт-готелем «Баккара» вже стирчить, як на белебені, — поблизу берега в Гідропарку. Цю місцину любили рибалки, а влітку тут було чимало відпочивальників. Нині на цьому місці кипить робота: поглиблюється дно річки, зводяться бетонні конструкції причалу. Тож про кілька сотень метрів нехай і «дикого» пляжу кияни можуть забути.
З другого боку, хіба власники «Баккари» (і не тільки цього закладу!) не чинять ті само порушення, за які їх виселили з набережної? Хіба не так само шкодять природі й довкіллю? Чи, може, в Гідропарку вже побудували каналізаційну мережу для зливання відходів? До того ж запитання виникає і щодо законності спорудження причалу. Керівник цього готелю Ольга Тулімова в інтерв’ю одному з видань запевнила, що будівництво погоджене з відповідними установами. Натомість у Головному управлінні містобудування, архітектури і дизайну міського середовища КМДА це заперечують: «З нашим управлінням нічого не погоджували».
Тим часом перебазування дебаркадерів на нові місця, до речі, — найкращі — триває. Їхні власники обіцяють відновити роботу усіх ресторанів і готелів уже невдовзі. Невже дозволимо?
