Відтоді як наприкінці 80-х на Калинівському ринку в Чернівцях торгували закордонним крамом з капотів автівок, багато чого змінилося. Нині «Калинка», як її називають буковинці, є сучасним торговельними комплексом європейського рівня, що забезпечує роботою тисячі городян і мешканців навколишніх сіл та вносить неабиякий фінансовий вклад у бюджет обласного центру. Нещодавно за підсумками комплексної рейтингової програми «Національний бізнес-рейтинг» підприємство отримало почесну медаль та грамоту «Комунальне підприємство року», адже серед 50 кращих підприємств галузі МТК «Калинівський ринок» посів почесне сьоме місце.

Але криза дається взнаки: за покупками на ринки дедалі частіше вирушають з конкретною метою: чи то підготувати дітей до школи, чи то придбати подарунки до сімейних свят, чи то якусь річ для оселі. Ну і, звичайно, напередодні Різдвяних свят чи Великодня. У будні складається враження, що продавців тут набагато більше, ніж покупців.

Про нинішню ситуацію на ринку та подальші перспективи кореспонденту «Голосу України» розповідає генеральний директор МТК «Калинівський ринок» Іван РИНЖУК (на знімку).

— Яким був минулий рік для Калинівського ринку?

— У новий рік підприємство увійшло з досить непоганими показниками: динаміка роботи з року в рік зростає, валовий дохід теж. Щоправда, податки також зросли, добре, що хоча б з нового року скасовано ринковий збір, відповідно, і навантаження на підприємців зменшиться. З фінансово-господарської точки зору підприємство працює стабільно. Проблемним залишається питання соціального захисту підприємців. Але ми дуже раді, що нарешті врегулюються відношення у правовій схемі, що готується закон про внутрішню торгівлю, вийшли митний та податковий закони. Звичайно, не всі сторони це влаштовує, але сподіваємося, що нововведення враховуватимуть інтереси підприємців, адміністрації ринків і, звісно, важливо, щоб вони влаштовували територіальні громади. Думаю, згоди таки дійдемо.

— Фінансова спроможність наших співвітчизників значно зменшилася, відповідно, і покупців на ринках не надто багато. Як виживає підприємство у такій ситуації?

— Звісно, загальна фінансова криза вплинула на ринки, зросли індикативи на митниці, відповідно обігові кошти зменшилися. Та люди очікують позитивних змін в економічній сфері. Треба тільки запастися терпінням, адже реформування не відбувається за один день. Мене викликали на засідання Кабміну стосовно розв’язання проблем на вітчизняних ринках. Звісно, йшлося про нинішню ситуацію на ринках. Уряд шукає золоту середину між владою і підприємцями, щоб і бюджет був наповнений, і підприємці почувалися захищеними.

— Сьогодні ламають списи стосовно запровадження на ринках касових апаратів, то вони взагалі потрібні чи ні?

— Чесно кажучи, в цьому питанні я згоден з підприємцями: касові апарати поки що не потрібні. Тому що ми маємо ринок, а не торговельний комплекс. Звісно, суспільство не стоїть на місці, і ми також вдосконалюємось. Ось коли створимо сучасний комплекс, можна буде вимагати від підприємців запровадження касових апаратів. До прикладу, візьмемо погодні умови. Зниження температури взимку може спричинити неполадки чи цілковиту відмову цих пристроїв, адже вони не розраховані на роботу просто неба. Підприємці нашого ринку є законослухняними, це неодноразово відзначали різні перевірки, тому вважаю, поки що можна спокійно обійтися без цього нововведення.

— Ваша думка стосовно легального працевлаштування працівників на ринку?

— Як на мене, все має відбуватися цивілізовано. Людина, котра працює, має знати свій статус. У будь-якому разі, хоч би якою пенсійна реформа була, кожен із нас дійде до того часу, коли доведеться отримувати пенсію. Стосовно цього варто поцікавитися у підприємців: як їм краще працювати? Для розв’язання таких питань обов’язково треба враховувати їхню позицію.

— Зважаючи на відкриття нових торговельних центрів, чи конкурентоспроможним є Калинівський ринок?

— Ринки завжди зберігатимуть свою нішу та матимуть своїх покупців. Безперечно, конкуренція зростає, але реалізація таких проектів спонукає нас вдосконалюватися, навчатися чогось нового і досягати вищого рівня. Це чимось схоже на спорт — кожен прагне перемогти.

— Нещодавно збудували торговельний дім «Калинка». Чи не виступатиме ця структура ще одним конкурентом ринку?

— Це є вдосконаленням нашої роботи, точніше, частиною єдиної системи. У торговельному центрі з’являться нові магазини, які стануть окрасою підприємства. Власник займається організацією та облаштуванням торговельних площ.

— Чи правда, що є підприємці, які мають кілька контейнерів на Калинівському ринку, але не сплачують за оренду?

— Всі торгові об’єкти, що є на території ринку, вносимо до бази даних, тому серед підприємців нема таких, які б не сплачували податки. Якщо об’єкт зареєстрований у базі даних, то наприкінці місяця сплачує всі відповідні суми. Торік була проблема, коли власник не оформив суборенду, але ми провели інвентаризацію і навели порядок.

— Яке місце посідає вітчизняний виробник на ринку?

— До фінансової кризи — досить вагоме. Здебільшого це м’ясо-молочна сфера, солодощі. Також будівельна галузь непогано представлена. Ми б хотіли, щоб домінував імпорт над експортом. Нині у продуктовій сфері переважає вітчизняний виробник, у промисловій — іноземний. Будемо тільки раді, якщо український виробник розширить свій асортимент. 

— Що є найбільшою проблемою на підприємстві?

— Це усунення зони підтоплення (ринок розташований на березі Прута. — Авт.). Загрозу становить не тільки Прут, а й довколишні ставки, тому передбачити, звідки прийде вода, важко. Торік ми сподівалися, що дамба нас врятує, а з’ясувалося, що ні. Тож треба розробляти комплексну програму захисту всього Садгірського району від паводкових вод. Грошей на укріплення берегів не вистачить ні в комунального підприємства, ні в місцевої влади, ні в обласної, тому сподіваємося, що програма набуде загальнодержавного характеру. Невдовзі матимемо проект побудови дамби — його розробляють у Львові, і коли нам його видадуть на руки, проводитимемо певні роботи. Хотілося б уберегтися від підтоплення, заасфальтувати проблемні ділянки, зробити гарні заїзди — словом, створити такі умови, щоб люди не ходили з парасолями по калюжах.

— Які ще плани на майбутнє?

— Планів багато. Хочемо створити фермерський сільськогосподарський ринок, адже вулична торгівля вже віджила своє. До наступного сезону намагатимемося втілити це в життя. Так історично склалося, що українці звикли ходити на ринок чи то пак, на ярмарок, знайомитися з новими людьми, обмінюватися думками. Такий інститут був, є і тривалий час залишатиметься. А ми робимо все можливе для того, щоб вдосконалити його роботу.

Розмову вів Сергій СУЛИМА.

Чернівці.

Фото Петра ГОНЧАРА.