Кажуть, цього разу — містобудівна. Так цілком серйозно вважають віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, голова Української будівельної асоціації (УБА) Лев Парцхаладзе та його заступник у цій організації, народний депутат Ігор Лисов, які дали прес-конференцію з приводу ухваленого 13 січня Верховною Радою закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Принагідно зауважу, що вже давно не доводилося чути таких дифірамбів та подяк і самим собі, і парламенту в цілому, і всім, хто брав участь у розробці закону: і революційний він, і історичний, і реформаторський. Одне слово — справжнє свято для інвесторів і забудовників. Не буду детально зупинятися на всіх перевагах цього документа, про які заявляли на прес-конференції причетні до його прийняття особи. Та чи не найбільший інтерес викликали їхні запевнення в тому, що закон кардинально спростить підготовку і затвердження містобудівної документації. А також зменшить корупцію до... 90%, дасть змогу знизити вартість житла в нових будинках для пересічних громадян на 20—30%. Саме стільки, за словами Сергія Тігіпка, становили витрати на хабарі чиновникам через складні дозвільні процедури.
У короткому коментарі неможливо детально розглянути всі «за» і «проти» цього документа. Втім, далеко не всі фахівці так райдужно налаштовані щодо його революційності та бездоганності. Але й не фахівцеві ясно, що зменшення корупції до 90% і зниження вартості житла на 20—30% для «простих» громадян — чергова баєчка передовсім для них же. А от питання спрощення одержання дозвільної документації для забудовників — насправді серйозне. Правда, що в цьому разі ще можна спростити? Адже впродовж кількох останніх років забудовники нічим іншим і не займались, як «спрощенням» законодавства — і містобудівного, і природоохоронного.
Підтвердження тому — варварське знищення зелених насаджень у парках, скверах, рекреаційних зонах у Києві, знесення пам’яток архітектури чи й просто старовинних будівель — окраси міста — і зведення на їх місці сучасних залізобетонних монстрів. Та й не тільки в столиці: в регіонах хіба з цим краще? Про що наша газета повідомляла неодноразово. Крім того, новий закон спростили на ще один пункт — про обов’язкові громадські слухання у разі забудови певної території. Відтепер думка громадян для забудовників не має жодного значення? Про це кореспондент «Голосу України» запитала у пана Тігіпка та представників УБА.
Не знаю, чи втішить нас роз’яснення, що слухання, як вони існували досі, були годівничкою для корупціонерів, тож від такої участі громадськості в обговоренні забудов довелося відмовитися. Натомість громадянам пропонують брати участь в обговоренні генеральних планів забудови міст. Хоч ініціатори ухвалення закону твердять, що процедура відбуватиметься прозоро, уявити, як насправді це реалізовуватиметься, складно.
Щодо незаконної забудови у Києві, то, за словами Сергія Тігіпка, новий закон унеможливить такі факти, бо погодження про будівництво потрібно буде робити лише через відповідні служби Кабінету Міністрів. Але чи буде відновлена справедливість уже щодо скоєного в столиці — запитання залишилося без відповіді. Щоправда, народний депутат і заступник голови УБА Ігор Лисов вважає, що нині про це не йдеться, оскільки це — «конкретні випадки».
Справді, дуже конкретні. А якщо так, то можновладці, які контролюють цю сферу, повинні відповідати за скоєне.
