Верховна Рада України шостого скликання пройшла своєрідну «точку неповернення», і сьогодні є всі підстави констатувати, що парламент України нинішнього скликання допрацює свій конституційний термін за умови порозуміння в сесійній залі й конструктивізму на принциповій основі. Таке переконання, як повідомила прес-служба парламенту, висловив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у своєму виступі під час закриття сьомої сесії Верховної Ради України шостого скликання.

Особливості сесії, що завершилася 

В. Литвин назвав сесію, що завершилася, «виснажливою і по-своєму жорсткою та непростою».

Разом з тим, сказав керівник парламенту, вона мала свої значні особливості. Цілком очевидно, що Верховну Раду «будуть підтискувати наступні вибори і розуміння того, що нам треба буде звітувати перед людьми не словами, хто краще любить Україну, а практичними нашими діями, які б мали під собою результат — практичний результат».

Другою особливістю цієї сесії він назвав те, що парламент працював у нових конституційних реаліях, «коли Верховна Рада України не мала такого вагомого аргументу у взаєминах із Кабінетом Міністрів та судовою системою, як визначальний вплив на кадрові призначення».

Зрозуміло, що це породило твердження, ніби парламент відіграє підпорядковану роль. Але, як зазначив В. Литвин, до 2006 року Верховна Рада України працювала в таких же конституційних реаліях, у яких працює сьогодні. «Компроміс і намагання його знайти — це не здача позицій», — наголосив В. Литвин, додавши, що Верховна Рада повинна робити так, «щоб не намагатися завжди і скрізь сподобатися». Він нагадав слова Наполеона: «Якщо людина всім подобається — це означає, що життя в неї не склалося». «А це свідчить про те, що нам надалі треба мати спокійну, зважену позицію в інтересах України. І цьому треба підпорядкувати наші партійні інтереси. Тим більше, що ніхто не відбирав у Верховної Ради України контрольні й представницькі функції», — наголосив В. Литвин.

Центр діалогу та компромісу

Керівник парламенту висловив переконання: «...ми всі свідомі того, що Верховна Рада — це центр діалогу і компромісу. І в цьому має бути сила єдиного законодавчого органу». Він висловив вдячність народним депутатам за те, що «ми почали знаходити компроміс і розуміти, що силою не можемо перетиснути один одного». «І я думаю, що в намаганні налагодити порозуміння ми будемо бачити не слабкість Верховної Ради України, а її силу», — сказав В. Литвин.

Третя особливість цієї сесії, на його переконання, полягає в тому, що нові конституційні реалії спричинили вплив на організаційну структуру парламенту. Відійшла в минуле конституційна вимога щодо необхідності формування коаліції у Верховній Раді України, і відбувся, «якщо хочете, природно-стихійний процес формування більшості».

На думку В. Литвина, «відбувся процес притирання за нових реалій у відносинах між більшістю та опозицією через конфлікти, через протистояння». «Були в нас і жорсткі протистояння, із 58 пленарних засідань 8 пленарних засідань із цього приводу не відбулися. Це значно менше, ніж було в попередній період. І водночас ми не розглянули близько 100 питань, які, очевидно, були важливими», — сказав він і наголосив, що «головне і ключове завдання — зберегти парламентаризм, і таким чином, — зберегти демократію, зберегти Україну». В цьому контексті В. Литвин наголосив, що «в питаннях організації нашої роботи нам варто було б, окрім усього іншого, демонструвати корпоративну солідарність, тоді, очевидно, буде інша ситуація, тоді з Верховною Радою України будуть більше рахуватися».

Як серйозний позитив В. Литвин окреслив четверту особливість сесії, що завершилася: парламент вийшов на прийняття базових системних законів. За його словами, з уже підписаних Президентом документів, які були прийняті на цій сесії, 21, тобто кожен шостий, прийнято в новій або оновленій редакції. Яскравий приклад тому Податковий кодекс.

П’ятою особливістю сесії Голова Верховної Ради України назвав підвищення домінування Верховної Ради в законотворчому процесі. Так, усього протягом сесії розглянуто 758 законопроектів, із них 21 — від Президента України, 138 — від Кабінету Міністрів, 3 — від Національного банку, 596 — від народних депутатів України, понад 300 постанов установчо-організаційного характеру. «Це свідчить про те, що ми знаходимо порозуміння з іншими інститутами влади, — звернув увагу керівник парламенту. — Зокрема, зменшилася кількість законів, заветованих Президентом України».

Запровадити практику іменних законопроектів

Говорячи про недоліки в роботі нинішньої сесії, В. Литвин звернув увагу на зростання негативних оцінок проектів законів. За його словами, 70% проектів народних депутатів, розглянутих на цій сесії, було знято з розгляду. При цьому він зауважив, що відносно урядових і президентських документів — це одиниці. «Серед президентських не було таких, щоб отримали негативну оцінку», — підкреслив він. Для підвищення якості нормативних актів В. Литвин запропонував запровадити практику іменних законопроектів.

Сьома особливість сесії — істотна активізація міжнародної діяльності Верховної Ради України. «Я переконаний, що це дуже правильно, оскільки сьогодні повинен відбуватися діалог між народами, а цей діалог, в першу чергу, здійснюється через парламент», — підкреслив він. В. Литвин повідомив, що за час сесії відбулося сім візитів офіційних делегацій Верховної Ради в інші країни, і, відповідно, сім офіційних делегацій ми прийняли в Україні. «Більш помітною стала наша присутність у міжнародних парламентських організаціях. Наша країна перебрала на себе головування у ПАЧЕС, відновлено роботу спільних комісій і асамблей, здійснювались обміни візитами парламентських груп дружби, які істотно активізувались, налагодились взаємини на рівні комітетів. І це дуже добрий знак, якому нам потрібно надати нового динамізму», — наголосив він.

Голова Верховної Ради України акцентував увагу на важливості наступної сесії, яка «вимагатиме від нас особливої витримки, відповідальності, толерантності й, звісно, професійного підходу до нашої роботи». «Сподіваюсь і вірю, що ми здатні забезпечити саме таку роботу, підпорядкувавши їй наші партійні позиції. Тим більше, що нині на опрацюванні у Верховній Раді знаходиться 1100 законопроектів, із яких майже 160 вже готуються до другого читання. Отже, в нас є чим займатися з 1 лютого», — зазначив Володимир Литвин.