Але якість хліба від цього не поліпшиться
За останні 12 місяців зростання цін на продовольство у світі становило майже 65 відсотків. У країнах ЄС так само, як і в Україні, спостерігається різке підвищення цін на продукти харчування, до того ж у деяких державах Східної Європи вартість хліба і молочних продуктів зросла більш ніж на 20 відсотків.
Наші експерти загалом задоволені торішніми показниками цін. Мовляв, цінового колапсу не сталося, а коливання інфляції на рівні 10 відсотків — краще, чого можна було очікувати.
При цьому фахівці наголошують на місцевих особливостях ринку, зауважуючи, що ручне управління, диктат держави та штучне стримування цін гальмують нормальну роботу сільгоспвиробників. За словами заступника гендиректора Української аграрної конфедерації Олександра Ярославського, і надалі, очевидно, ціни на «політичний» продукт стримуватимуть і орієнтуватимуть на малозабезпечені верстви населення. У результаті в роздріб потрапляють буханці й батони досить низької якості. Виробники змушені знижувати собівартість соціального продукту за рахунок низької якості інгредієнтів, зазначає експерт. Ось відповідь на запитання, чому хліб сьогодні не черствіє й не пліснявіє. Цвіль таке не їсть.
Фахівці пропонують якнайшвидше обмежити адміністративне управління ринком і запровадити соціальні картки, щоб хліб і молочні продукти були доступні для малозабезпечених громадян.
Продовольча й сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) повідомила, що індекс цін на продовольство досяг рекордної позначки. Щоправда, на ряд аграрних продуктів, таких як зерно, олія, ціни наразі трохи впали... При цьому наші аналітики відзначають спекулятивні тенденції на світовому ринку провіанту. Зокрема, у сегменті продовольчого зерна.
Земля на межі продовольчої кризи. Населення планети зростає більшими темпами, ніж обсяги сільськогосподарського виробництва. Низьких цін на світовому ринку продовольства вже не буде. Але їхні коливання можливі залежно від сезону і різних тенденцій.
За словами гендиректора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, нині й доходи населення не встигають за зростанням цін на продукти харчування.
На українському молочному ринку сезонне зниження цін очікується навесні—влітку. Промисловість не зацікавлена в істотному подорожчанні продукції. Зрозуміло, що сир за 100 гривень ніхто не купуватиме.
Незважаючи на зменшення держпідтримки тваринникам, фахівці прогнозують зростання виробництва молочної продукції. Мовляв, великий бізнес уже зацікавлений у створенні своїх сировинних зон. І самі переробні підприємства стимулюватимуть розвиток молочних кооперативів.
Заступник гендиректора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський вважає, що збережеться тенденція зменшення поголів’я рогатої та молочної худоби.
— А це позначиться на зростанні ціни на яловичину. До того ж «вимиє» кошти з галузі, — коментує він. — Ідеться про мільярд гривень. Арифметика проста: ціна «відпрацьованої» корови — 3 тисячі гривень, молочної — 10. Щорік під ніж іде близько 150 тисяч корівок.
Зі свининою протилежна ситуація. У 2010-му Україна збільшила виробництво свиней на 20%, і через те, що виробники обмежуються лише внутрішнім ринком, ціни на цей національний продукт упали. Прогнозують, що селяни цього року залишатимуть на відгодівлю менше поросят. І до весни ціни можуть підскочити. На думку експертів, загалом протягом року ціни на м’ясо можуть підвищитися на 10%.
Вплине на процес, мабуть, новий Податковий кодекс — зміни в оподатковуванні й системі дотацій. Усе залежить від розподілу коштів. Тепер відповідальність за ситуацію на м’ясо-молочному ринку повністю лягла на плечі держави. Якщо нова система дотацій буде неефективною, це призведе до зниження поголів’я худоби і, відповідно, до подорожчання продукції, висока собівартість якої й без того обумовлена низькою продуктивністю вітчизняного сільського господарства.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
