Вечірнє засідання 13 січня
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект «Про регулювання містобудівної діяльності», що передбачає значне скорочення дозвільних процедур у будівництві. Як зазначив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов, після ухвалення цього законопроекту втратить чинність закон про планування забудови території та ще до 24 законодавчих актів буде внесено відповідні зміни. Цей документ розроблено задля забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом вдосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві.
Довідково
Законопроект передбачає:
— зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур, скорочення часу їх проходження та переліку необхідних документів;
— запровадження в дозвільній системі принципу мовчазної згоди, єдиного вікна та організаційної єдності;
— здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру на основі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
— персоніфікацію відповідальності суб’єктів архітектурної діяльності, поступового переходу від ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єкта архітектури, до професійної атестації виконавців окремих видів робіт;
— дерегуляцію господарської діяльності шляхом передачі частини функцій з державного регулювання та контролю самоврядним організаціям.
Натомість народний депутат Іван Заєць («НУ—НС») назвав цей законопроект лобістським та заявив, що він «відкриває всі шлюзи для знищення навколишнього природного середовища, культурної археологічної спадщини, для обмеження прав громадян», оскільки цим документом фактично знищується наявний інститут громадських слухань. Тобто фактично пропонується запровадити принцип «мовчазної згоди» на знищення природного середовища та археологічної і архітектурної спадщини. Тим паче що обсяг прав громадян під час громадських слухань визначатиме Кабмін, що, між іншим, суперечить статті 92 Конституції, котра гласить, що права і свободи людини і громадянина визначаються винятково законами.
Ще один «нашоукраїнець», Олександр Чорноволенко звернув увагу на те, що повноваження з організації навіть таких громадських слухань планується надати не місцевим радам, а місцевим адміністраціям. Отже, на його думку, повністю знищується сама ідея місцевого самоврядування.
На початку засідання народні депутати ухвалили постанову про відзначення 120-річчя з дня народження Павла Тичини.
