Доступ до публічної інформації відкрито

Щоправда, як зауважила голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко, це порушення норми Регламенту пов’язано з тим, що робоча група, до складу якої входили народні депутати, представники адміністрації Президента, експерти та журналісти, намагалася узгодити всі пропоновані норми. Виходячи з цього, вона запропонувала підтримати всі 55 поправок до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доступу до публічної інформації одним голосуванням. Отож в цілому за цей законопроект проголосували 412 народних депутатів. Так само на пропозицію голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка 408 народних депутатів ухвалили в цілому Закон «Про доступ до публічної інформації». А. Шевченко, привітавши парламент з цим історичним днем, зазначив, що такі закони «мають зруйнувати стіну між чиновником і громадянином», оскільки, віднині та інформація, якою володіє чиновник, повинна бути доступна громадянам (крім таємної, конфіденційної та службової інформації).

А на початку засідання Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», які передбачають скасування цього збору під час безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Станіслав Аржевітін («НУ—НС») нагадав, що цей збір було введено як тимчасовий, до того ж він мав стосуватися не банківської системи, а її клієнтів. Однак подальше існування цього збору спотворює валютний курс та стримує залучення іноземних інвестицій. Натомість Петро Цибенко (КПУ) заявив, що державі не потрібно на вимогу МВФ відмовлятися від мільярда гривень, які надходили до бюджету Пенсійного фонду від цього збору. Однак 248 народних депутатів висловилися за скасування цього збору.

Народні депутати ухвалили постанову про проведення в березні цього року парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Щоправда, спочатку голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік запропонував постанову, яка передбачала проведення парламентських слухань на тему: «Законодавче врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні». Однак така постановка питання спричинила в сесійній залі бурхливу дискусію. Павло Жебрівський («НУ—НС») заявив, що без підготовки до цих слухань повного пакета законодавчих актів, які стосуються функціонування земельного ринку, такі слухання проводити взагалі недоцільно. Олег Зарубінський (Народна партія) зазначив, якщо нині в Україні буде запроваджено вільний ринок землі, то її скуплять за безцінь «на корню». Він вважає, що якщо й дозволяти купівлю-продаж землі, то це має робити Земельний банк і за ринковою ціною. Тож під час цих слухань фахівці, зокрема, мають спрогнозувати, скільки коштуватиме наша земля. Іван Кириленко («БЮТ-«Батьківщина») нагадав, що голод на планеті — це вже реальність, а тим часом земель, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, дуже мало. Тож Україна не може дозволити, щоб мало не єдине багатство, яке в неї залишилося, — землю, скупили орендарі, оскільки, за Конституцією, земля має належати українському народу. Катерина Самойлик (КПУ) заявила, що це питання розглядається на вимогу МВФ та що земля — це справді єдине багатство, яке ще залишилося в Україні, і його також хочуть забрати. А тим, хто ратує за продаж землі, вона порадила прочитати «Землю» Ольги Кобилянської. Тож Голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував розширити та переформулювати тему парламентських слухань. Цю пропозицію підтримали 240 народних депутатів.

Перейшовши до розгляду законопроектів у другому читанні, Верховна Рада ухвалила в цілому такі законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві; про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов’язку; про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій); про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань міграції. Також Верховна Рада погодилась із пропозицією Президента про відхилення закону «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Натомість законопроект про внесення змін до Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств», яким забороняється приватизація приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва, було відправлено на повторне друге читання.

Верховна Рада розглянула питання про обрання та звільнення суддів.