«Нехай вибачає письменник Олександр Солженіцин, але вигадана ним формула якнайкраще пасує до ситуації, про яку йдеться. Так ось: теля — це я. Мені 73,5 року, ветеран праці, «дитина війни», пенсіонерка з 38-річним трудовим стажем і пенсією на початок історії у 830 гривень. Щоправда, на сьогодні вона «суттєво» зросла — 977 грн. 52 коп.», — написала в листі до «Голосу України» Надія Петренко.
А дуб, за словами нашої дописувачки, це — «Воля-кабель»
«Вона ось уже понад два роки намагається «вибити» з мене 83 грн. 41 коп. за ті послуги, яких я вже давно не отримувала. А складалося усе так. У вересні 2008 року, коли «Воля» (у платіжці) означила чергове підвищення вартості «соціального пакета» з 22,42 грн. до 29,60 грн. «у зв’язку зі зростанням витрат на технічне обслуговування застарілих аналогових елементів», я вирішила, що з мене досить таких «послуг». Купила за 20 гривень хатню антену і відключилася від «Волі-кабель». Зателефонувавши за номером 541-90-00, вказаним на платіжці, я повідомила про цю визначну для мене подію і вважала це питання вирішеним».
До речі, жодного договору, запевняє дописувачка, на якому б стояв її особистий підпис і зазначалося, що вона — покупець послуг транслятора TV-програм ЗАТ «Воля-кабель» і несе за це матеріальну відповідальність, не укладалося.
Тим часом через три місяці після відмови від «Волі-кабель» пенсіонерці надійшла квитанція з вимогою сплатити борг. Відтоді ось уже понад два роки Надія Петренко веде переписку із заступником генерального директора «Волі-кабель» Н. Яценком. Він доводить, що та заборгувала 83,41 гривні й вимагає негайної сплати, а вона доводить (платіжками), що жодного боргу не має. На момент, коли жінка відключила кабель (14 вересня), за користування ним було сплачено наперед аж до кінця місяця.
«Я взагалі не можу втямити, звідки міг узятися такий борг? Ви ж твердили: не оплатив — відключимо, але відключили, за вашими словами, тільки 27.11.2008 р., хоча я вже три місяці кабельним телебаченням не користувалася», вкотре обурюється Надія Петренко. Абонент не несе відповідальності за ймовірне недбальство тих, хто сидить на телефонній довідці «Волі-кабель» і не доводить до відома начальства дзвінки споживачів про відмову від послуг!
Зрештою, вона згодна: якщо у «Волі-кабель» вважають, що пенсіонерка їх обібрала, нехай позиваються до суду.
Натомість ЗАТ передоручило «вибивати» борги іншій компанії. Коли матеріал готувався до друку, до пенсіонерки навідалися колектори. Тож вона і запитує, скільки має заплатити «Воля-кабель» якомусь товариству з обмеженою відповідальністю, щоб отримати 83,41 гривні її міфічного боргу? До того ж, як стверджує жінка, колектори погрожують вирахувати ті гривні з її мізерної пенсії.
З документом — ти людина, а без нього — ти ніхто
Редакція газети «Голос України» звернулась до відділу зв’язків із громадськістю ЗАТ «Воля-кабель» для з’ясування питання. Ось що нам повідомили:
«З 01.04.2002 р. послуги доступу до телекомунікаційної мережі за цією адресою надавалися ЗАТ «Воля-кабель». Рахунки на сплату послуги аналогового кабельного телебачення виставлялися регулярно. Остання оплата послуг була здійснена 16.07.2008 р.
Про те, що абонентка не користувалася послугами аналогового телебачення, підприємству нічого не було відомо, оскільки від абонентки не надходило ні усних, ні письмових звернень з цього приводу. Заявку на відключення абонентського відгалуження квартири від будинкової розподільної мережі системи кабельного телебачення ніхто не давав. Таким чином, вказана послуга надавалася за адресою в повному обсязі і підлягає оплаті відповідно до чинних на момент надання тарифів.
Абонентське відгалуження квартири відключене від будинкової розподільної мережі системи кабельного телебачення 27.11.2008 р., після звернення Надії Йосипівни до call-центру компанії. Дію вказаного договору з надання послуги аналогового телебачення призупинено. Але оскільки абонентка не сплачувала послугу майже 4 місяці — сальдо на особовому рахунку вказаної послуги від’ємне і становить 83,41 грн.
Дякую за звернення і сподіваюся на розуміння.
З повагою, Аліна Сігда — керівник відділу зв’язків з громадськістю».
Замість коментаря
Ось така відповідь. Тож із листа, а точніше, відписки ЗАТ «Воля-кабель» випливає, що телефонні, а отже, усні заяви споживачів до справи не підшиєш. Хоча пізніше, в розмові з кореспондентом, А. Сігда й додала, що всі телефонні звернення фіксуються обов’язково. Оператор на тому боці трубки в будь-який момент може заявити, що ніякого дзвінка не було і довести зворотне фактично неможливо. Так сталося і в цьому конкретному випадку. До речі, це практика фактично всієї нашої бюрократичної системи, і, не змінивши її, навряд чи можна захистити окремо взяту особу. Одне слово, з документом — ти людина, а без нього — ти ніхто.
До речі, інтернет-форуми пістрявіють силою-силенною відгуків на неналежний сервіс українського монопольного провайдера «Воля-кабель». Абоненти нарікають на те, що швидкість і якість зв’язку не відповідають заявленим. Скаржаться на техніків, яких доводиться довго чекати, на те, що компанія примушує сплачувати за послуги, які не надавалися, або просто їх нав’язує. А головне — на часті та нічим не обґрунтовані підвищення тарифів.
