Понад тридцять років присвятив спостереженням за погодними явищами вчитель із села Морочне Зарічненського району Володимир Чуйко.

Довготермінові синоптичні прогнози, складені у віддаленому поліському селі, можуть впевнено конкурувати з передбаченнями відомих на всю Україну народних прогностиків, а траплялося, що були й більш точними. 

Бере свій початок захоплення Володимира Чуйка в далекому 1977 році: викладаючи в місцевій школі географію та фізику, навчав дітей, як проводити синоптичні спостереження, а потім і сам захопився на все життя.

— Докладно занотовував погодні явища тричі на день: температуру повітря, напрям вітру, стан неба, — гортає товсті пожовклі зошити, дрібно помережені безліччю незрозумілих акуратних позначок. — А ось тут, на полях, записував результати фенологічних спостережень: коли розпускаються дерева, з’являються перші квіти, коли ліщина зацвіла... Особлива увага до останньої не випадкова, адже одразу за цим розпочинається справжня весна. Інколи це трапляється в лютому, інколи — аж наприкінці березня.

— Усі записи, зроблені впродовж більш як трьох десятиліть, Володимир Чуйко дбайливо зберігає. Лише за кілька хвилин він може повідати про погодні умови в будь-який із днів — чи то в 70-х, чи в 

80-х та ближчих роках. Звісно, робить і чимало цікавих узагальнень. Приміром, найспекотніше літо, як свідчать спостереження прогностика із Морочного, виявляється, було у нас торік, а от найсуворіші за останніх тридцять літ зими — в 1985-му та 2003 році. Якщо проаналізувати кожну з пір року, то найхолоднішими загалом були 1986-й, 1987-й, а найтеплішими — 1989-й, 1990-й, 1999-й та 2007 рік. Груднів із середньою плюсовою температурою за тридцять років було аж десять, січнів — чотири, а лютих — сім. Водночас березнів із мінусовою температурою було чотири, а листопадів — три.

— Траплялося й чимало аномальних природних явищ, — каже Володимир Чуйко. — Приміром, у 1986-му, який був одним із найхолодніших за тридцять років спостережень, у травні—червні повністю вимерзла картопля. Одного разу на 8 Березня пройшов такий буревій, що дахи позривало, а в 1996-му на Великдень випав сніг. Довелося й спостерігати, як упродовж лише одного дня температура повітря змінилась із плюсової до 20 градусів морозу. Я це не лише як прогностик зафіксував, а й відчув на собі. Того дня мусив їхати у відрядження до Рівного — одягнувся відповідно до плюсової температури, а теплих речей, знаючи, що повернуся надвечір, не брав. Ну то вже й натерпівся, поки потрапив додому!..

Відповідно до зафіксованих спостережень чимало літ поспіль Володимир Чуйко складав і довготермінові синоптичні прогнози. Одного року, каже, його передбачення виявились навіть набагато точнішими за ті, що склав відомий прогностик із Волині Володимир Лис. До того ж справдилися вони щодо всієї України, тоді як їх доцільно застосовувати переважно лише для території, де складено прогноз, та довкола. Листи тоді до Морочного приходили з усіх куточків країни.

— Крім метеорологічних та фенологічних спостережень, обов’язково треба брати до уваги і народні прикмети, — пояснює формулу прогнозування сільський ентузіаст. — Але особливо визначальним є період із 26 грудня по 6 січня. Кожен із цих дванадцяти днів ототожнюється з погодою упродовж наступних дванадцяти місяців. Період доби — частина місяця. Цей метод здавна відомий у народі. До речі, 26 грудня для початку відліку обрано невипадково. Адже саме цього дня сонце вперше на літо повертає...

— Звісно, зауважує Володимир Володимирович, стовідсоткове влучення в довготерміновому прогнозі — велика рідкість.

— Коли справджується прогноз — люди хвалять, коли ні — кажуть, що брешу, — усміхається народний прогностик. — Та в будь-якому разі продовжують запитувати про погоду. Адже в селі, особливо коли розпочинаються роботи в полі, це надто важливо.

Утруднює прогнозування, звісно, вплив техногенних чинників. Саме через них і не справджуються почасти народні прикмети. Хоча у незворотній їх вплив на природу, в тому числі загрозу глобального потепління, Володимир Чуйко не вірить. Каже, що екосистема має потужну здатність до саморегулювання. А якісь глобальні зміни можуть бути пов’язані лише із сонячною активністю. Зрештою, про потепління не свідчать і результати його тридцятирічних спостережень. Середньорічна температура з 1978-го по 2008 рік періодично коливалася від +6,3оС до +10,6оС. При цьому і найвищий показник, і найнижчий траплялися в абсолютно різні роки, без жодної тенденції до поступового потепління.

Рівненська область.