Зовнішня політика України-2011: тенденції та прогнози

Таке рішення офіційного Києва заклало перший зовнішньополітичний тренд нового року — рух у московському ключі. Отож вже найближчим часом варто чекати на численні формальні та неформальні зустрічі глав держав і урядів Росії та України, а також підвищеної активності у рамках СНД. Незавершений процес створення газотранспортного консорціуму за участі «Нафтогазу» та «Газпрому» обіцяє нам багато запеклих дискусій у парламенті та інформаційних війн у ЗМІ обох країн.

На особливу увагу заслуговує питання створення Зони вільної торгівлі між Україною та Росією, про що Президент Янукович заявив під час наради послів, яка відбулася у Києві наприкінці минулого року. Створення такої Зони може значно ускладнити активний переговорний процес з ЄС щодо укладення амбітної Угоди про асоціацію, яка серед іншого містить положення про створення Зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

Як парламентарій, скажу, що навіть в умовах посилення російського впливу ми усією громадою повинні відстоювати наші стратегічні інтереси — витримано, без істерії та зайвого галасу, а системно та професійно. Тільки такі підходи сприятимуть зміцненню української ідентичності та національного розвитку. До таких стратегічних інтересів можна без вагань віднести Угоду про асоціацію з ЄС. Саме вона відкриє для українців можливість вільно подорожувати країнами Європи, для студентів — навчатися у вищих навчальних закладах ЄС, для виробників — продавати свій товар не лише на українському внутрішньому ринку, а й на ринку європейському.

Отже, прагнення завершити переговорний процес щодо укладення Угоди про асоціацію стане ще одним знаковим трендом 2011 року. Нас чекають непрості раунди переговорів (особливо щодо доступу української сільськогосподарської продукції до ринку ЄС). Українська сторона прагнутиме завершити їх у другій половині 2011 року, під час головування в ЄС Польщі — нашого традиційного стратегічного партнера на шляху до євроінтеграції. На польське головування Київ покладає великі надії, тому підписання Угоди про асоціацію під час 15-го cаміту Україна — ЄС (як очікується, відбудеться восени 2011 року в Києві) могло б стати справді символічним.

У 2011 році Україні доведеться докладати багато зусиль для практичного виконання Плану дій із запровадження короткострокових поїздок громадян України до країн — членів ЄС, наданого під час саміту Україна — ЄС у листопаді 2010 року. Це питання перебуває на особистому контролі Президента України. Проте, зауважу, як громадянина воно зачіпає його опосередковано, оскільки Президент, власне, як і народні обранці, не потребує шенгенських віз для поїздок до ЄС. Нагальним це питання є для багатьох українських громадян, які часто змушені проходити через принизливу процедуру отримання шенгенських віз і зазнавати відвертих образ з боку працівників консульств деяких європейських країн. Тому сподіваюся, що у цьому році парламент України ухвалить необхідні закони, які максимально наблизять українців до можливості їздити до країн ЄС без віз.

Що ще нас чекає на європейському напрямі? Безумовно, саміт Ініціативи «Східне партнерство», який заплановано провести в Будапешті у травні під час головування Угорщини в Євросоюзі. Ми зацікавлені наповнити цю ініціативу ЄС конкретним змістом і інфраструктурними проектами, зокрема у Криму, які наблизять нас до стандартів Євросоюзу.

Дуже важливим і не менш складним для України стане перше за роки її членства у Раді Європи головування у Комітеті міністрів РЄ — керівному органі цієї організації, яке розпочнеться у травні і триватиме до листопада. Важливим воно буде тому, що Україна вперше у такій високій ролі долучиться до обговорення та вирішення загальноєвропейських питань. Складним тому, що серед пріоритетів головування, якими повинна буде керуватися Україна у Страсбурзі, є права людини та верховенство права. А з цим, як відомо, у нинішнього політичного керівництва країни існують чималі проблеми, про які вже на повний голос говорять у європейських інституціях та столицях.

Цієї весни ми відзначатимемо сумну дату — 25 років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. З цієї нагоди в Україні відбудеться ряд міжнародних заходів, серед яких: науково-практична конференція, донорська конференція зі збору коштів на завершення проекту «Укриття» і Київський ядерний саміт.

Усі три заплановані події, безперечно, привернуть увагу міжнародної спільноти. У квітні 2011 року до Києва прибудуть високі делегації багатьох зарубіжних країн та міжнародних організацій. На мою думку, Київ спробує використати цю нагоду, щоб ще раз порушити питання надання Україні додаткових гарантій безпеки на продовження Будапештського меморандуму 1994 року. Адже до квітня Україна повністю виконає неоднозначне зобов’язання з вивезення високозбагаченого урану з українських наукових установ Києва, Харкова та Севастополя.

Інтригою 2011 року буде візит Генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена в Україну. Адже тем для переговорів накопичилось багато. Починаючи від російської ініціативи про формування нової системи європейської безпеки, більш активне залучення Києва до стабілізації ситуації в Афганістані, закінчуючи шляхами боротьби з міжнародним піратством. Вважав би корисним, якби такий візит відбувся. Хотів би бачити Генсека НАТО у стінах Верховної Ради України з промовою щодо безпекових тенденцій у сучасній Європі, ролі й місця України у цих процесах. Якщо буде досягнута остаточна домовленість щодо візиту, то обов’язково особисто ініціюватиму організацію зустрічі українських парламентаріїв з А. Фог Расмуссеном.

Черговий зовнішньополітичний тренд 2011 року — пошук нових векторів (ринків, партнерів), що здатні суттєво освіжити українську зовнішню політику. Вже у лютому 2011 року відбудеться візит Президента В. Януковича в Японію, яка може виступити потужним інвестором для реалізації багатьох інфраструктурних проектів в Україні. У цьому переліку можуть опинитись також країни Південної Америки (наприклад, Бразилія), а також Близького Сходу та Азії (наприклад, Південна Корея). Україну також відвідають політичні лідери таких потенційно важливих для нас держав, як Туреччина, Італія, Польща.

Вже заявлено про здійснення так званого Балканського турне, в яке Президент має намір вирушити у першій половині 2011 року. Швидше за все, це турне можна віднести до категорії комплементарних поїздок. Річ у тім, що після світової фінансово-економічної кризи Балкани не є для нас ні потенційними інвесторами (адже ці країни самі потребують значних фінансових вливань), ні перспективними ринками збуту (протягом останніх років наш товарообіг залишається доволі незначним), ні корисними для Києва з точки зору європейської інтеграції (вони самі поки що перебувають на фінальній стадії приєднання до ЄС).

Триватиме рутинна робота на традиційному європейському напрямі. Опрацьовуватимуться візити Президента України до Іспанії, Великої Британії, Польщі. Країни для нас важливі, особливо враховуючи їх вплив на процес завершення переговорів між Україною та ЄС щодо укладення вже згаданої Угоди про асоціацію.

І, нарешті, нарощення та інтенсифікація співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями — ще одна тенденція 2011 року. Залежність української економіки від вливань МВФ і кредитів ЄБРР та Європейського інвестиційного банку для втілення інфраструктурних проектів у рамках проведення ЄВРО-2012, безумовно, позначатиметься на цьогорічних робочих графіках Президента та інших державних високопосадовців.