Ці слова директора навчально-реабілітаційного центру «Горлиця» Дніпропетровської облради Світлани Лебідь сповна підтвердили її вихованці. Перший концерт у новій актовій залі вони дали для своїх шефів з управління СБУ в Дніпропетровській області, які до Дня cвятого Миколая подарували їм це приміщення.

Тут, як у гарному театрі: звук, світло, і зображення на екрані того, що відбувається на сцені. Не кажучи вже про ламінатну підлогу, м’які зручні крісла, нарядні портьєри на вікнах.

Діти щиро раділи подарункові, але вразити їх уже важко. Бо це не перше отаке перетворення шкільних приміщень. Коли дітлахи після літніх канікул повернулися додому (а «Горлиця» для багатьох вихованців — рідний дім: із 150 учнів більше третини — сироти), то боялися заходити до своїх кімнат. По таких килимах вони не звикли ходити.

«Коли я чотири роки тому приїхав сюди з Апостолового (райцентр на Дніпропетровщині. — Авт.), то це була просто школа, а тепер шефи перетворили її на палац», — каже восьмикласник Діма Шипіцин. Я зупинилася біля його робіт із мушель, які він презентував гостям. Матеріал для творчості хлопець привозить з моря, де влітку відпочивають вихованці центру. Після школи він сподівається отримати 2-й розряд маляра-штукатура і вступатиме в училище, аби ще краще оволодіти спеціальністю.

Крім цієї професії, центр дає змогу оволодіти ще трьома: швачки, палітурника-брошурувальника і озеленювача. Шефи й тут допомогли школі — поставили в майстернях сучасне обладнання. Учні-палітурники тепер виконують замовлення й інших шкіл, а у швейній майстерні й себе обшивають, і шиють постільну білизну, робочий одяг для підприємств. А які вишивальниці тут підростають: роботи Яни Руденко уже стали візитівкою «Горлиці».

Стараннями шефів оновлено в навчальному центрі також їдальню і хол, відремонтовано систему опалення, покрівлю, освітлення і навіть дороги, що ведуть до школи. А особливо пишаються блок-кімнатою, яку називають моделлю дому. Є у неї й офіційна назва — блок соціально-побутової орієнтації. Тут можна навчитися готувати їжу, консервувати домашні заготовки на зиму, певний час пожити, щоб відчути себе самостійним.

Нинішній подарунок «Горлиці» від шефів оцінили й інші підопічні управління СБУ в області — вихованці Дніпропетровської школи-інтернату для слабозорих дітей, які були гостями на святі і прикрасили концерт у новій актовій залі своїми художніми номерами.

Директор цього закладу Антоніна Набокіна теж хвалить шефів: «Нашій школі вже п’ятдесят один рік. І це вперше зробили такий капітальний ремонт: замінили теплотрасу й дах спального корпусу, відремонтували у петербурзькому стилі фасади обох приміщень, розчистили двір від старих дерев, які вже падали й ламали покрівлю, рвали дроти, своїм корінням підняли асфальт — для наших дітей це була велика проблема, бо гуляти їм у такому дворі небезпечно».

Тепер двір школи-інтернату — як картинка. Навіть клумби дизайнер оформляв різнокольоровим гравієм. Тут обладнано ігровий і два спортмайданчики — для гри в теніс, баскетбол і футбол. Тривають роботи у спортзалі, що використовується й як актовий, і в холі навчального корпусу. Їх також ремонтують шефи.

Обидві директорки зазначали, що робиться усе і добротно, і красиво. Про це особисто дбає начальник управління СБУ в області Володимир Верхогляд, який запросив до роботи справжніх фахівців, зокрема, й у дизайнерській справі. А голова ради сприяння соціальній підтримці співробітників і ветеранів управління Віктор Мельниченко розповідає, що шефські обов’язки — не тільки матеріальна допомога цим двом школам, а постійне спілкування працівників служби зі своїми підопічними, адже у багатьох з них немає батьків. Світлана Лебідь сказала так: «Школа стала для наших вихованців мамою, а тепер у них є і тато».

І ще про одних гостей на цьому святі треба згадати. З подарунками — телевізором і солодощами — на «входини» в нову актову залу приїхали з Харкова працівники Служби безпеки України, а також директор підшефної школи тамтешнього управління. Отже, дружити будуть тепер не тільки школами, а й містами.

Дніпропетровськ.