Депутати викликали на килим Генпрокуратуру

Парламент ухвалив за основу проект закону «Про Концепцію державної інформаційної політики» (315 «за»). Концепцію розроблено урядом, зокрема, Держкомітетом з питань телебачення і радіомовлення, Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Пропонується внести зміни до низки законів у сфері діяльності ЗМІ. Концепцією визначено мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності держави в розвитку інформаційної сфери, що передбачає систему виробництва, використання ресурсів і регулювання суспільних відносин, пов’язаних з одержанням, використанням, поширенням та зберіганням інформації. Відповідно до Концепції, державна інформаційна політика має базуватися на таких принципах: верховенства права; пріоритету прав і свобод людини і громадянина, зокрема, права кожного на вільне одержання, використання, поширення та зберігання інформації; дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави, їх взаємної відповідальності; захисту національних інтересів, зокрема у сфері інформаційної безпеки; забезпечення культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, забезпечення незалежності засобів масової інформації тощо. Під час обговорення дискусія між депутатами окреслила багато вагомих проблем і пробілів у сфері інформації. Зокрема, заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко звернув увагу на те, що вітчизняні мас-медіа стали занадто залежними від їхніх власників, представників великого капіталу, в тому числі й зарубіжного. А тому позиція журналістів під час висвітлення політичних подій часто заангажована. Позафракційний Олег Ляшко висловив стурбованість щодо неврегульованості діяльності електронних ЗМІ, зокрема інтернет-видань, які можуть «очорнити» будь-яку людину й не понести за це жодної відповідальності. Депутат розповів, що не раз стикався з цим особисто, однак подати до суду на інтернет-видання не зміг, бо вони навіть не зареєстровані, а відтак не підпадають під дію жодного закону. Усі парламентарії у своїх виступах наголошували, що ситуація на інформаційному ринку України вимагає вдосконалення, а до справжньої демократії та свободи слова у нас ще, на жаль, далеко. Комітет з питань свободи слова та інформації пообіцяв врахувати пропозиції депутатів під час доопрацювання Концепції до другого читання.

З другої спроби пройшов законопроект про внесення змін до Закону «Про жертв нацистських переслідувань» (щодо капітального ремонту квартир). Спочатку депутати не підтримали цей законопроект (автори — депутати від Партії регіонів Василь Хара та Ярослав Сухий), вважаючи, що він потребуватиме багато коштів із держбюджетів. Однак Я. Сухий пояснив, що йдеться лише про 83 осіб, колишніх малолітніх в’язнів (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаних інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин. І на пропозицію авторів і профільного комітету законопроект ухвалено в цілому. Ним вищезгаданій категорії осіб надаватиметься позачерговий безплатний поточний і капітальний ремонт власних жилих будинків та квартир. Закон, якщо його підпише Президент, набире чинності з 1 січня 2012 року.

За основу прийнято законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо правочинів стосовно майна неповнолітніх осіб та запобігання проявам корупції при наданні дозволів органами опіки та піклування. Ним пропонується внести зміни до Цивільного та Сімейного кодексів, а також до законів «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» і «Про охорону дитинства», які спрямовано на захист прав дітей на нерухоме майно. Зокрема, пропонується передбачити, що орган опіки та піклування має надати згоду на будь-які операції, здійснювані батьками (або особами, які їх замінюють), із нерухомим майном, яке належить дитині. Тобто без дозволу органів опіки і піклування не можна ані продати житло, яке належить дитині, ані здійснювати його обмін, відчуження, укладати інші договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації. Згідно із законопроектом, дозвіл на вчинення відповідних правочинів щодо майнових прав дитини органом опіки та піклування надається невідкладно після перевірки, яка проводиться у строк не більше одного місяця.

У новій редакції з урахуванням пропозицій Президента ухвалено Закон «Про дипломатичну службу». Цей документ уточнює правовий статус працівників дипломатичної служби з урахуванням специфіки її діяльності. Народні обранці заперечували проти того, щоб вилучити із закону статтю 13 про обов’язкові попередні консультації з парламентськими комітетами стосовно кандидатур для призначення на посади послів та представників України в міжнародних організаціях. Однак, зрештою, цю пропозицію глави держави було підтримано.

У першому читанні прийнято проекти змін до законів про захист суспільної моралі, про «Охорону праці» (щодо штрафних санкцій), у цілому — зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами», про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу (щодо об’єктів права спільної власності подружжя).