Звання почесного ректора Донецького національного університету присвоєно академіку НАН України Володимиру Шевченку (на знімку). Для вченого, який керував вишем протягом 24 років, це рішення стало подарунком на 70-річчя. На розширену наукову раду університету, приурочену до ювілею, зібралися колеги, керівники вузів та наукових інститутів області, представники громадськості. Учасники зборів стоячи вітали ювіляра тривалими оплесками. А сам винуватець свята звично оживляв «офіціоз» на сцені дотепними репліками та анекдотами, хоча й не стримував сліз в особливо зворушливі моменти.
Як повідомляв «Голос України», наприкінці липня минулого року міністр освіти та науки підписав наказ про звільнення Шевченка з посади ректора у зв’язку із закінченням терміну контракту. До виборів нового керівника виконуючим обов’язки призначили іншу людину. Це рішення стало несподіванкою і для ректора, і для колективу університету. У грудні на конференції трудового колективу відбулися вибори нового керівника. За кілька днів до виборів екс-ректор зняв свою кандидатуру. Як він пояснював, через тиск і погрози. Вчений залишився в університеті, де очолює кафедру на математичному факультеті.
Ювіляра привітали представники обласної та міської влади, а виконуючий обов’язки ректора університету Петро Єгоров вручив йому посвідчення почесного ректора. «Шевченко традиційно підтримував молодих. І заснований ним конкурс, залучення до цієї роботи керівників області, міст піднімали рівень зацікавленості молоді в освіті», — зазначив у розмові з кореспондентом «Голосу України» голова ради ректорів Донецької області, ректор Донецького національного технічного університету Олександр Мінаєв.
Сам ювіляр висловив подяку колективу за співпрацю і підтримку. Він пригадав заснування ліцею при Донецькому національному університеті, завдяки чому юні таланти отримали можливості для розвитку: «Такого комплексного навчального закладу при вишах у Радянському Союзі не було. Ми стали першими, хто це зробив. А роки три тому я звернувся до керівників області з тим, щоб ми почали організовувати сільські ліцеї».
