У селі Сапіжанка Шаргородського району під час відзначення Новорічного свята у сільському клубі зібрали майже тисячу гривень на операцію для матері двох неповнолітніх дітей Анастасії Олійник. Ініціював благодійну акцію сільський голова Петро Фомишен.
— Село в нас невелике, — каже голова. — Трохи більше тисячі населення, з них п’ята частина — діти. Немало тих, хто на заробітках. Серед них і мама Анастасії Олійник. Заробляє гроші на операцію з пересадки нирки. Ось ми й вирішили допомогти цій сім’ї.
Завклубом Світлана Вергелес разом із учасниками художньої самодіяльності організували концертну програму. Вхід зробили платний. Білет коштував три гривні. А коли всі зібралися в залі, Юрій Циганський із дружиною ходили між рядами і пропонували односельчанам допомогти Насті. Продовжували це робити й під час розваг біля ялинки.
— Грошей зібрали не так уже й багато, — продовжує сільський голова. — В людей порожньо в кишенях. Але навіть за таких умов односельці не залишилися осторонь біди.
Наприкінці вечора Анастасію Олійник запросили на сцену і вручили зібрані кошти. «Решту суми нам пообіцяли з районного бюджету», — каже Петро Фомишен. — Депутати сільради звернулися з проханням до керівників району. Їхнє звернення винесли на обговорення сесії районної ради. Є рішення, що райдержадміністрація підпише угоду з лікарняним закладом, де оперуватимуть Настю та її маму. Перекажуть на рахунок необхідну суму.
Насті Олійник нема ще й 25. Проблеми з ниркою почалися після народження другої дитини. У сім’ї ростуть чотирирічна дівчинка і хлопчик на два роки старший від неї. Настя не працює. Чоловік був трактористом, нині займається заготівлею молока в людей. На лікування грошей катастрофічно не вистачає.
Уже два роки поспіль Настя не обходиться без такої процедури, як перитональний діаліз. Робить його самостійно чотири рази на день. Для цього їй вживили в тіло спеціальний пристрій.
Щоб хоч трохи допомогти дочці, мати Анастасії Алевтина подалася на заробітки. Спочатку працювала в Києві, тепер у Москві. «Мама навіть на Новий рік не приїжджала, щоб не витрачати гроші, — каже Анастасія. — Дуже переживає, чи зможе працювати після операції».
Коли пані Алевтина працювала в Києві, пройшла обстеження в Інституті імені Шалімова. Лікарі підтвердили сумісність донорського органа матері. Жінка після цього прийняла остаточне рішення передати дочці свою нирку. «Мама аж плакала, коли я їй розповідала по телефону, що в селі люди збирають для нас гроші», — розповідає Анастасія.
