Грати на професійній сцені Діда Мороза за своє акторське життя йому доводилось один чи два рази, але для дітлахів білу бороду та вуса він причіпляє вже тридцять років. Заслужений артист України, актор Луганського академічного українського музично-драматичного театру Олександр Морозов (на знімку) вже так звик до цієї ролі, що тільки-но минає листопад, дістає свій «дідморозівський» костюм і починає придумувати, чим потішити малечу. Щороку доводиться проводити до восьми новорічних ранків у дитячих садках, отже, за короткий строк вивчити до восьми сценаріїв. І скрізь у нього головна роль.
Звичайно, багатий акторський досвід дає змогу імпровізувати і подекуди виручати ситуацію, коли, наприклад, малому раптом захотілося заплакати. Дід Мороз має не лише висушити сльози, а й підняти настрій учаснику дійства, щоб не розхнюпились решта «ведмедиків» і «сніжинок». Мабуть, за це і любить Олександр свою другу професію. А ще за те, що вона дає йому можливість повернутися в дитинство.
Коли діти починають замовляти свої побажання — це найвідповідальніший момент. Важливо правильно зреагувати на їхні прохання. Скажімо, останнім часом малеча дедалі частіше просить подарувати на свято... братика чи сестричку. Але ж братик — не цукерка. Вихід один: Дід Мороз обіцяє порадитися з батьками.
Останнім часом Олександра стали запрошувати й на корпоративні вечірки. Спочатку він розгубився: люди серйозні — що можна придумати, щоб їм було весело? А потім вирішив: дорослі — це ті ж діти, лише більш розвинуті та солідні. А що, коли їм допомогти на годинку повернутися в дитинство? Розрахунок був правильний. Дорослі водили хороводи, співали про ялинку, до якої прискакав «зайка серенький», брали участь у конкурсах, стрибали, гралися... Одне слово, були дітьми й отримували від цього задоволення.
