У зв’язку із ситуацією, що склалася на сході України, Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт «в умовах воєнного стану», відповідно до якого вводиться «трудова повинність». 
Згідно зі змінами в порядку термін «трудова повинність» означає, що громадян залучатимуть «до примусового виконання робіт оборонного характеру, а також до ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в період мобілізації й воєнного часу без обов’язкової згоди».  
Трудову повинність застосовуватимуть для виконання:
в умовах воєнного часу робіт, які спрямовано на забезпечення обороноздатності держави, зокрема: ремонтно-відбудовні роботи, що проводяться на державних кордонах, аеродромах, фортифікаційних спорудах,
а для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, що виникли в період дії воєнного стану — розбирання завалів, доріг тощо, а також виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
Категорії осіб, які можуть залучатися для виконання таких робіт, залишилися колишніми (п. 5 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №753 від 13 липня 2011 року). Зокрема, крім безробітних та інших незайнятих осіб, до таких робіт можуть бути залучені:
— працівники підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану, яких не залучено до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) і не зараховано до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту (залучатимуться в порядку переведення таких працівників у кількості, яка не призведе до повної зупинки проведення);
— особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
— студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
— особи, які забезпечують себе роботою самостійно. 
Залишилося чинним і положення про те, що для залучення до такої роботи з ними укладатиметься строковий трудовий договір. Хоча з точки зору права може постати запитання. Трудовий договір — угода працівника і роботодавця, до того ж добровільна (ст. 21 Кодексу законів про працю України), тоді як бути з «примусовим виконанням» робіт? Немає також і відповідальності за відмову укласти такий строковий трудовий договір, а без нього примусові роботи можна й не виконувати. Крім того, згідно зі ст. 43 Конституції України використання примусової праці заборонено. При цьому не вважається примусовою працею, зокрема, робота або служба, яка виконується відповідно до законів про військовий і надзвичайний стан. А такий стан, як відомо, в нас не введено. Хоча Кабмін і підмінює поняття «воєнний стан» поняттям «воєнний час» (у новому визначенні «трудова повинність»), це сьогодні не надає права на залучення до примусових робіт. До введення військового або надзвичайного стану в країні або в окремих регіонах усі примусові роботи будуть вважатися порушенням Конституції України, а отже, громадяни такі роботи можуть не виконувати.