Браконьєрство, проблеми з відтворенням дикої живності, зарубіжний досвід у вирішенні цих та інших питань — такі основні теми, які обговорювали на колегії управління лісового і мисливського господарства Миколаївської області.

Мисливські території в регіоні — 2043 гектари землі — це лісові, водно-болотні й очеретяні масиви. Здавалося б, площа величезна, є де звірині розгулятися. Але бажаючих постріляти теж багато: в області налічується 20120 мисливців, до того ж до регіону на сезон полювання просяться стрілки з інших областей, де скорочуються ліміти на відстріл. Непросте це завдання — зберегти розумну рівновагу між мисливськими інстинктами та ранимою дикою фауною. Служба державної мисливської охорони, створення якої ініціює Держкомлісгосп України, тут була б дуже доречна. Вона об’єднала б державних лісівників і значно зміцнила слабку ланку.

Адже сучасне полювання — це не хапнув зайця в сумку і був такий. У країнах Євросоюзу це цілий процес змагання у влучності, пильності й кмітливості, публічного оцінювання трофеїв. Мисливці навіть змагаються в... кулінарії і виготовленні опудал. Усе це, звичайно, не безкоштовно. Виручені гроші йдуть на відтворення живності й розвиток мисливських господарств.

— Усього цього слід вчитися, — підкреслив начальник обласного управління лісового і мисливського господарства депутат обласної ради Петро Паламарюк. І на підтвердження своїх слів пообіцяв найініціативніших, найрозумніших і найдопитливіших відправити за кордон по досвід: щоб самі заразилися «господарським геном» і колег запалили.

За його словами, якщо в Україні на рік відстрелюють 12300 голів диких копитних тварин, то в Чехії — 309 тисяч, у Польщі — 431 тисячу, у Франції — 452 тисячі, а в Німеччині — понад мільйон. І все тому що там не тільки полюють, а й опікуються відновленням чисельності живності.

Щоправда, на колегії зазначалося, що в нас також помітний значний приріст усіх видів мисливських тварин. Збільшилась чисельність зайця-русака, сірої куріпки, фазана, кабана, козулі. Держлісгоспи навчилися вирощувати живність у вольєрах, де чудово почуваються кабани, муфлони. Якщо кілька років тому у всій області налічувалося лише 860 фазанів, то нині їх уже 2700.

Та й статистика браконьєрства в області порівняно з минулим роком зменшилась майже в чотири рази. З початку року зафіксовано лише 231 випадок порушення. Як стверджують фахівці, на спад вплинуло нововведення, запроваджене начальником управління Петром Паламарюком. З його ініціативи в кожному районі області з’явилась штатна посада державного мисливствознавця, а в структурі управління — сектор мисливського господарства. Відомство має намір жорстко воювати з порушниками дисципліни, тепер уже за допомогою картотек. Найзлісніших порушників не буде допущено до полювання. Щоправда, є шанс відпрацювати провину громадсько-корисною працею на благо мисливського господарства.

На колегії критикували нікудишню боротьбу з браконьєрами в угіддях, закріплених за громадськими організаціями мисливців і рибалок (УООР), які за рік ледь склали тридцять протоколів.

— Районні організації УООР не перший рік порушують вимоги закону про мисливське господарство і полювання, зокрема зі створення єгерської служби, — зауважив заступник начальника управління Віктор Лесик. — Практично всіх єгерів оформлено на 0,2—0,4 ставки. Фактично мисливські угіддя, в тому числі й громадської організації Миколаївського гарнізону, не охороняються, користувачі земель не вкладають гроші в охорону й відтворення мисливської фауни.

Торік 177 штатних єгерів УООР склали лише 70 протоколів, а товариство військових мисливців і рибалок ледь спромоглося на чотири. Водночас державні районні мисливствознавці виявили 360 порушень полювання в угіддях, закріплених за громадськими організаціями.

Правду кажуть: коли зникне останній заяць-русак, а козулю можна буде побачити тільки в зоопарку, пізно буде міркувати про дбайливе господарювання в мисливських угіддях.

На знімку: начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Петро Паламарюк.

Фото автора.