До відома міського голови Віталія Кличка

Відповідь, винесену в заголовок, кореспондент «Голосу України» одержав в управлінні інформаційного забезпечення і доступу до публічної інформації КМДА. Саме сюди на початку вересня ми надіслали теми для розмови про підготовку столиці до осінньо-зимового опалювального сезону. 

Редакція сподівалася на сприяння у підготовці інтерв’ю з начальником департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитром Новицьким.

Щоправда, спочатку нам пообіцяли, що «за тиждень Дмитро Юрійович повернеться і охоче дасть інтерв’ю». А за тиждень з’ясувалося: керівник узяв ще два тижні відпустки, тож треба зачекати. 

А також те, що, крім нього, в департаменті не знайшлося фахівця, спроможного розповісти, як цього сезону зимуватиме Київ? І це на тлі різноманітних чуток, вигадок, «страшилок» — часом неймовірних — про начебто енергетичний колапс, котрий насувається на місто.

А як насправді? Що є правда, а що — вигадка? Звідки сіється паніка і хто на ній заробить шалені гроші, оскільки городяни, налякані чутками, кинулися спустошувати магазини, які торгують електрообігрівачами, бойлерами, а також гаманці, замовляючи утеплення квартир.

А відповідальний за підготовку до опалювального сезону керівник замість того, щоб дати правдиву інформацію, у тому числі й через ЗМІ, пішов у... відпустку. Буває, звісно, й таке, але щоб узагалі ніхто не міг її дати... Утім, з’ясовується, й це можливо.

Але якщо в міської влади чомусь немає таких зобов’язань перед громадянами, то «Голос України» має звітувати перед своїми читачами, висвітлюючи проблеми, які цікавлять практично всіх. Тому 

ми адресуємо запитання до міського голови Віталія Кличка. Можливо, йому вдасться отримати на них відповідь у своїх підлеглих.

Як і перезимувати, і не змерзнути?

1. Незабаром — початок опалювального сезону. Кияни настрахані повідомленнями у ЗМІ про те, що для нормального функціонування житлово-комунального господарства катастрофічно бракує коштів. А отже, городяни зимуватимуть без гарячої води в кранах, з холодними батареями опалення, віяловими відключеннями електроенергії, що спричинить й інші чималі проблеми. Розкажіть, будь ласка, про реальний стан готовності міста до зими, які насправді є проблеми в цій сфері?

2. За статистикою, упродовж останніх п’яти років на виробництво тепла для Києва витрачалося 1,53 млрд. куб. м (з невеликими відхиленнями) газу. Нині Кабмін визначив для міста ліміт — 1,19 млрд. кубів, тобто п’ятої частини необхідного газу немає навіть в «обіцялках». Та й фактичне наповнення реальним газом буде не без проблем. Тим часом 90 відсотків міста опалюється газом. Яка ситуація з цим енергоносієм сьогодні?

3. Із різних джерел надходить інформація про те, що базову температуру в квартирах плановано знизити з 18 до 16 градусів (норму встановлено 1936 року, коли в оселях застосовувалося здебільшого пічне опалення — Ред.), буде обмежено й опалення підприємств, що забезпечить економію півмільярда кубів газу. Щоправда, ніхто не порахував втрати від масових листів непрацездатності. Наскільки реальна така економія?

4. Керівники відповідних галузей запевняють киян, що, за необхідності, підприємства, які працюють на газі, забезпечуючи місто теплом, у разі його недостатнього постачання, зможуть використовувати мазут. Знову-таки, за різною і дуже суперечливою інформацією, у сховищах міста його є майже 50—60 тис. тонн за потреби (на опалювальний сезон) 600 тис. тонн.

Крім того, мазут утричі дорожчий від газу, та й Україна закуповує його здебільшого у РФ. «Київ-енерго» веде мову про закупівлю його додаткових обсягів. Щоправда, невідомо, де підприємство візьме на це кошти, оскільки вони не передбачені в міському бюджеті. Не обговорювалося це питання і на останніх сесіях Київради. А «Київенерго» традиційно має борги перед НАК «Нафтогаз» навіть за старих цін на газ. Як ров’язуватиме КМДА ці проблеми?

5. Ідеться також про переведення київських ТЕЦ на вугілля, якого теж бракує. Утім, якщо навіть не говорити про проблеми з екологією у цьому разі, то лише 10 відсотків споживачів можуть одержувати тепло від «вугільної» Дарницької ТЕЦ. Тож вугілля нас, однак, не дуже рятує. Де тут правда, а де лише «обіцялки»?

6. КМДА має намір ще більше централізувати енергозабезпечення, об’єднавши енергетичні компанії, комунальні й газові служби, що сприятиме поліпшенню збирання платежів і підвищенню надійності енергопостачання. Які успіхи (і проблеми) в реалізації цієї ідеї?

7. Тарифи на тепло: чи зроблено певний крок для того, щоб кияни нарешті побачили економічні розрахунки, чому вони платять саме стільки?

8. Втрати в тепломережах, за які доводиться платити споживачам тепла. З другого боку, це — величезний резерв. Що КМДА передбачає зробити, щоб змінити ситуацію?

9. Які райони міста найуразливіші, а які матимуть найсприятливіші умови? Як розподілятиметься тепло?

10. Нині кияни скуповують бойлери та устаткування, яке дасть змогу зробити температуру в квартирах комфортною. Чи не створить масове підключення до електромережі інші проблеми, наприклад, із внутрішньобудинковими проводками? Якщо новобудови передбачають таке навантаження, то старі радянські будинки розраховувалися на споживання 1—1,5 кВт у кожній квартирі (праска, холодильник, можливо, пральна машина). Нині навантаження зросте в рази, а внутрішньобудинкові електромережі не замінювалися з часу спорудження будинків, тож «вибиватиме» напругу часто й багато. Що ваш департамент передбачає робити в такому разі?

11. Як міська влада організувала роботу у цій сфері, щоб місто зазнало найменше збитків і потрясінь під час зими?