Ні досвід французів, ні зусилля вітчизняного академіка не допомогли врятувати пухнастих звірят на найбільшій на Вінниччині кролефермі
Сто тисяч кролів мало бути на фермі Барського птахокомбінату, що на Вінниччині. Поголів’я пухнастих тваринок довели до тридцяти тисяч голів і... позбулися усіх. Чому?
Ми їх так любили, а вони нас підвели
Кролів на Барському птахокомбінаті вирішили вирощувати замість курей з двох причин. По-перше, ринок курятини вже переповнений. По-друге, дієтичне кроляче м’ясо не вирощують у жодному з господарств регіону. Не дивно, що пропозиція директора комбінату Анатолія Сухореброго — дати народу більше дієтичного м’яса — знайшла схвалення в колективі.
Щоб переорієнтувати підприємство на нову продукцію, затратили чимало коштів. Зусиль також. У колишніх курятниках встановили клітки. Створили забійний пункт. Навіть обладнали цех з пошиття одягу з хутра. Шили шапки, куртки, шуби. Одне слово, вийшов замкнутий цикл вирощування і переробки пухнастих.
Здавалося, все врахували фахівці. Крім одного — особливостей організму вуханів. Саме ця обставина надалі звела нанівець усі старання.
— Ми їх так любили, а вони нас підвели, — каже голова правління ВАТ «Барський птахокомбінат» Ольга Малиновська. — Не могли подумати, що ці милі пухнасті звірятка такі вибагливі...
Їдьте, хлопці, до французів
Проект під назвою «Сто тисяч кролів» втілювали в життя з надією отримувати непогані прибутки. Проте що більшим ставало поголів’я, то частіше вухасті відкидали лапки.
— Ми для них навіть створили спеціальну бригаду швидкої допомоги, — усміхається співрозмовниця. — Підібрали ветеринарних лікарів і дали їм на допомогу тих, хто знається на кролівництві й любить цю справу. Доглядали, як малих дітей.
На проведення різних видів щеплень, а також лікування хвороб  підприємство витрачало чималі кошти. Такі препарати коштують недешево. Затрати позначалися на собівартості продукції.
— Кілограм кролячого м’яса обходився нам приблизно у тридцять гривень, — продовжує Ольга Малиновська. — Свинина на той час коштувала у два, а то й два з половиною рази дешевше. Директор комбінату довідався, що гарний досвід вирощування кролів мають французи. Не пошкодував грошей на поїздку до Франції головного ветлікаря і начальника цеху. Проте зарубіжний досвід до наших умов не підійшов.
У французів на найбільшій з кролеферм утримують десять тисяч голів тварин. Але не це головне. Всі їхні ферми знаходяться в полі на чистому повітрі. До того ж щоразу, коли оновлюють поголів’я, приміщення ретельно дезинфікують. Роблять це періодично протягом року. На той час кролі перебувають в іншому приміщенні. У Бару такої можливості не мали. Та й фабрика розташована в межах міста.
— Ми ще запрошували академіка, доктора ветеринарних наук з Харкова, — продовжує пані Ольга. — Він дав багато порад. Кожну з них взяли до уваги. Упровадили під час догляду за тваринками. Так само застосували саме ті препарати для щеплення й лікування, що їх рекомендував харківський гість. На жаль, це не дало бажаного результату. Якась біда все одно продовжувала підкошувати наших улюбленців. Тому й прийняли рішення відправити решту поголів’я на забійний пункт, а ферму закрити.
Нині на комбінаті переробляють м’ясо худоби та свиней. А в цеху шиють спецодяг для робітників.
 
Вінницька область.
 КОМЕНТАР
Анатолій Германюк, перший заступник начальника Вінницького обласного управління агропромислового розвитку:
— Великий падіж поголів’я — основна причина того, що в господарствах області не залишилося жодної кролеферми. Мали їх, крім Бару, і в Тульчинському, і в Ямпільському районах. На кожній було до десяти тисяч тварин. Ще донедавна у Тульчинському районі продовжував працювати забійний цех. Там встановлено сучасну технологію. Кролів на забій привозили навіть з Черкаської області. Приблизно два місяці тому цех закрили. Сусіди теж не мають вже що везти.
Кролів уражає хвороба навіть тоді, коли вони знаходяться в окремих клітках при нечисленному поголів’ї. Ветеринарні фахівці називають низку причин захворювання. Запобігти їм непросто. Бо організм пухнастих тварин надзвичайно уразливий. Наука повинна попрацювати над тим, щоб винайти препарат, який би зробив кролів більш стійкими до захворювань. Адже дієтичне м’ясо надзвичайно корисне для людини.