Про це йшлося під час Міжнародного конгресу «Зерновий Олімп», який відбувся у столичному Українському домі. Організувала захід аграрна консультаційна компанія «Дикун Глобал Консалт». Цього разу він об’єднав понад 320 людей, зацікавлених у галузі рослинництва. До Києва з’їхалися 250 керівників та фахівців із 183 провідних аграрних підприємств країни, близько 50 представників комерційних компаній-лідерів світового та українського ринку. Були серед присутніх представники фінансових установ, посольств.
За словами директора консалтингового агентства ААА Сергія Наливки, обмеження експорту зерна — рішення, певною мірою, також політичне. Але, хай би там як було, головні ознаки поточного сезону — добрий врожай, відносно висока якість зерна та великі залишки з минулого року.
За його прогнозами, наступного року закінчаться перемовини стосовно зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. «І ми, — каже він, — дізнаємося багато всього цікавого про можливості експорту української продукції до Євросоюзу. Нині про це мовчать, а потім, десь у травні, буде як сніг на голову».
Сергій Наливка рекомендує сільгоспвиробникам передусім переглянути спосіб ведення свого бізнесу:
— Це і управлінський облік, і номенклатура продукції: що саме вирощувати і в якій кількості, що з цією продукцією далі робити. Але передусім — інформатизація. Бо аграрний сектор — найбільший і найбагатший сектор в Україні — він вдвічі більший, ніж уся металургія — і за ВВП, і за експортом. Але коли питаєш: у вас є Інтернет? — Немає. А що ви читаєте? — Та от газети приходять — я їх читаю. Чи куму подзвонив — він мені сказав... Ситуація може докорінно змінитися за один день. Пшениця коштувала 299 доларів за тонну в п’ятницю ввечері, у понеділок зранку вона вже 313. Те саме з цукром, то була ціна 735 у п’ятницю, у понеділок — 560—580 доларів за тонну. Треба підвищувати ефективність ведення бізнесу, запроваджувати нові технології для збільшення врожайності.
— Спілкування — завжди користь, — пояснив свою присутність на конгресі радник Президента України Віктор Слаута. — Як казав колись Сенека, і після поганого врожаю треба сіяти. Мабуть, подумки аграрник вже складає весну 2011-го і живе тими думками... Але треба щось робити, щоб громадяни бачили вплив збільшення обсягів виробництва на їх добробут, розвиток самих сіл. Ну, було б цьогоріч 70 мільйонів тонн зерна, а річний надій на корову — 7 тисяч кілограмів. А що від цього? Чи життя на селі кращим стає? Чи соціальна сфера села — щось там відпрацьовується. Що 30 мільйонів тонн зерна зібрали, а що 50—70 мільйонів... Що зростання виробництва, що спад — не поліпшується рівень життя в принципі. Тож виникає запитання: в ім’я чого тоді трудитися? Чи потрібно збільшувати врожаї, надої, якщо це жодним чином не впливає на рівень життя?!
Казати, що село — це колиска нації, це пріоритет, і нічого не робити — то катастрофа.
Якої погоди чекати в 2011 році? Начальник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда стверджує, що збільшилася кількість екстремальних явищ, які завдають з кожним роком чималих збитків, передусім — сільгоспвиробництву. Зменшується сніговий покрив, збільшується вегетаційний період, зростає тенденція до підвищення літньої посушливості в тих регіонах, де розташована і Україна.
Найближчим часом, каже експерт, сильні похолодання можливі. Але не тривалі, є сподівання, що озимі перезимують нормально. Їх пошкодження виявиться  не вище середньостатистичних... Слід бути готовим до короткого весняного періоду і до того, що кожне літо буде спекотним. Минуле літо стане, швидше, правилом, ніж винятком — коли мали  надзвичайно тривалий період високих температур, які ще в історії метрологічних спостережень в Україні не відзначалися.
На конгресі побувала Галина КВІТКА.