Чергову акцію протесту проти міліцейського свавілля провела днями столична громадськість. Близько 50 її учасників пікетували будівлю Міністерства внутрішніх справ. В рамках мітингу відбулося театралізоване дійство «Виглянь у вікно», в ході якого усіх перехожих закликали розплющити очі на епідемію расизму, ксенофобії і міліцейських катувань. Організатори акції на знак солідарності із тими, хто вже зазнав безпідставних утисків з боку правоохоронців, сфотографувалися, підставивши обличчя в імпровізований стенд «їх переслідує міліція». Лунали гасла «Ні — поліцейській державі», «Так — культурам, ні — тортурам» та інші.
— Жертвою тортур може стати кожен. Прикладом цього може слугувати загибель у відділі cтудента Ігоря Індила. Влітку 2010 року смерть юнака сколихнула країну, рух «Ні — поліцейській державі» провів численні акції протесту, — розповідає один із організаторів мітингу Михайло. — Невдовзі проти працівників міліції відкрили кримінальну справу. Але не за вбивство, а лише за службову недбалість. Є підозра, що кругова порука допоможе вбивцям уникнути покарання. Однак цей випадок не єдиний. Лише за останній рік у відділеннях міліції загинула 41 особа. Саме зараз у Харкові у в’язниці утримується Яків Строган, який зазнав тортур з боку працівників Київського райвідділу. Нині його життю загрожує суттєва небезпека. Наші основні вимоги — неприпустимість використання планів розкриття злочинів як критерію ефективності роботи працівників ОВС. Адже це змушує міліціонерів фабрикувати справи і карати невинних.
Також з нагоди Міжнародного дня мігранта, який відзначають у всьому світі 18 грудня, активісти нагадали про ганебну практику «етнічного профайлінгу» — затримання і перевірки документів на основі зовнішніх ознак. Адже предметом особливої уваги співробітників органів внутрішніх справ часто є люди з відмінною зовнішністю, яких апріорі підозрюють у скоєнні правопорушення. Нещодавній випадок із затриманням журналіста Мустафи Найєма, в якого перевіряли документи лише тому, що він здався правоохоронцям «особою кавказької національності», — лише один із тисячі.
— Це дійсно так. Вартові порядку відразу звертають увагу на нетипову зовнішність чи інший колір шкіри. Таким людям пройти вулицями українського міста без затримання майже неможливо, — зауважує один із учасників мітингу Олег. — Іноді одну й ту саму особу перевіряють кілька разів на місяць, незважаючи на те, що інших причин для підозри, окрім «не тієї» зовнішності, немає. У відповідь на скарги міліція прямо пояснює, що йдеться саме про зовнішність. Наприклад, мою подругу перуанку неодноразові перевірки документів, без належних на то підстав, довели до нервового зриву. Одного разу її навіть побили. Ніхто покараний з міліціонерів не був.
Учасники акції вимагають відмінити встановлення планів на кількість злочинів як принцип роботи міліції, припинити катування та вбивства людей у відділеннях міліції та практику затримки і перевірки документів на підставі зовнішнього вигляду.
В МВС погоджуються, що випадки свавілля деяких стражів порядку дійсно трапляються. «На жаль, те, що від дій правоохоронців страждають люди — це ганебне зло, яке є в роботі міліції, але ми цього не приховуємо. Ми стараємося всі ці негативні явища висвітлювати, боротися з ним, для того, щоб якомога скоріше це викоренити з нашого життя», — зазначив одному з телеканалів заступник міністра внутрішніх справ Василь Фаринник.
Фото Олександра ВОЛОДАРСЬКОГО.
