— Валерію Миколайовичу, на ваш погляд, чи стала певним уроком для водіїв жахлива трагедія на залізничному переїзді в Марганці?
— У народі кажуть, що біда вчить. Проте в мене є підстави стверджувати, що це не завжди так. Міркуйте самі. Одразу після згаданої трагедії на тому злощасному переїзді встановили відеокамеру для фіксації порушень. Навіть у перші дні роботи приладу, коли в усіх ще були свіжі спогади про масову загибель людей, водії, в тому числі автобусів і маршруток, продовжували грубо порушувати правила проїзду залізничних переїздів. Що тут ще скажеш?
До речі, про залізничні переїзди. Наші працівники позачергово обстежили їх майже сім тисяч. Ситуація невтішна: більше половини цих важливих об’єктів перебуває в незадовільному технічному стані.
Серйозні несправності має світлова й звукова сигналізація, на окремих переїздах невчасно спрацьовують автоматичні шлагбауми, не ліквідовано поганої видимості потягів, пошкоджено дорожні знаки тощо. Звичайно, співробітники ДАІ, маючи на це відповідні повноваження, склали приписи про притягнення до адміністративної відповідальності майже двох тисяч посадовців, у компетенції яких експлуатаційне утримання залізничних переїздів. Якою мірою це допоможе виправити ситуацію, покаже час. До речі, особливу тривогу в нас викликають перетини доріг і залізниць у Криму, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях. Адже на території цих регіонів кожен другий залізничний переїзд має істотні технічні та експлуатаційні недоліки.
— Сумнозвісні маршрутки... Схожого ноу-хау, очевидно, немає більше ніде. Складається враження, що автоперевізників, окрім грошей, нічого не цікавить: часто-густо технічний стан «Богданів», БАЗів та інших автобусів просто жахливий, маршрутки до того ж, як правило, перевантажені. Якусь управу на них знаходите?
— Вашу тривогу цілковито поділяю. Виконуючи доручення Президента України щодо посилення державного контролю за безпекою пасажирських перевезень, а також дотриманням водіями вимог законодавства у сфері надання пасажирських послуг, Державтоінспекція вжила комплекс профілактичних заходів під умовною назвою «Перевізник». Зокрема, здійснювався контроль за дотриманням водіями режиму праці та відпочинку, проходженням ними обов’язкового медичного огляду та не менш обов’язкового технічного огляду автобусів перед виїздом на лінію. Крім того, співробітники ДАІ одночасно проводили цільові перевірки так званих базових автопідприємств щодо виконання ними договірних умов із перевізниками. В Україні ліцензованих перевізників, тобто тих, хто має право на перевезення пасажирів, налічується 188 тисяч. Установлено, що більш як половина із них (62 відсотки) мають один-два автобуси чи маршрутки, відтак змушені проситися «під дах» більш-менш великих автопідприємств, де є елементарні умови для здійснення медичного контролю за водіями, технічного обслуговування та зберігання транспортних засобів. Результати перевірок не дуже втішні.
З перевірених майже 100 тисяч автобусів кожен сьомий експлуатувався з технічними несправностями, що реально загрожували безпеці пасажирських перевезень (несправні і гальмівна система, і рульове управління, і колеса та шини, і зовнішні світлові прилади, і аварійні виходи). Прикро, але нам довелося заборонити подальшу експлуатацію 10639 автобусів із вилученням у водіїв талона про проходження державного технічного огляду, ще 945 автобусів примусово поставлено на майданчики тимчасового утримання транспортних засобів.
Під час проведення профілактичної операції «Перевізник» працівники ДАІ задокументували майже 49 тисяч порушень Правил дорожнього руху з боку водіїв автобусів. Зафіксовано понад 5 тисяч випадків перевищення швидкості, виявлено та відсторонено від керування 170 водіїв автобусів і маршруток, які перебували в робочий час за кермом у стані алкогольного сп’яніння.
До територіальних управлінь Головавтотрансінспекції Мінтрансзв’язку України надіслано 373 подання про анулювання ліцензії автоперевізникам, які допускають грубі порушення транспортного законодавства.
— Валерію Миколайовичу, як ви підтвердили, основним фігурантом у тріаді автомобіль—дорога—водій є саме останній. Тож якість підготовки водіїв залишає бажати кращого. Чи враховує це ДАІ, проводячи нині акредитацію автошкіл?
— Акредитація автошкіл розпочалася ще з 1 січня 2010 року на виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Наразі ця робота триває. Вимоги до таких навчальних закладів досить серйозні: це і наявність відповідної матеріально-технічної бази, і високий рівень організації та проведення підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, і належний професійний рівень спеціалістів.
Загалом на сьогоднішній день акредитацію пройшли понад 600 автошкіл із більш як двох тисяч зареєстрованих в Україні.
— Пияцтво за кермом, лихацтво, інші прояви низької водійської культури. На вашу думку, це результати нашого менталітету чи, як дехто стверджує, діючих невисоких порівняно з європейськими штрафних санкцій?
— Скажу так: перетнувши державний кордон з Європою, наші водії одразу стають дисциплінованими. Кожен добре знає про обов’язковість дотримання високої культури водія та чималі штрафи за допущені порушення. Щодо України, то суми штрафних санкцій, затверджені наприкінці 2008 року, спочатку справді дисциплінували водіїв, але з плином часу випадки нехтування ними вимог Правил дорожнього руху почастішали.
На вимогу керівництва держави ухвалено рішення посилити відповідальність за певні види грубих порушень Правил дорожнього руху. Нещодавно було створено робочу групу, до складу якої ввійшли співробітники Департаменту ДАІ, Управління юридичного забезпечення МВС і Національної академії внутрішніх справ України. Наразі фахівці напрацьовують пропозиції про посилення відповідальності водіїв за порушення Правил дорожнього руху, що мають вилитися у відповідний законодавчий акт. Очікується, що це насамперед стосуватиметься грубих порушень, які безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху і призводять до тяжких наслідків. Наприклад, лихацтво, порушення проїзду залізничних переїздів, керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
На нашу думку, найвпливовішим покаранням має стати позбавлення права водіння на певний період. Утім, з урахуванням досвіду наших зарубіжних колег напрацьовуються й інші варіанти.
Розмову вела Тетяна КОРН.
